Сторінка
19

Використання елементів стилізації форм рослинного і тваринного світу у розвитку навичок декоративно-орнаментального малювання учнів початкових класів

Так, 18% учнів експериментального класу і 34% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису відноситься найбільша кількість учнів – 51% – ЕК і 48% – КК. Високого рівня сформованості навичок виконання петриківського розпису досягли третина учнів експериментального класу (31%) і 18% учнів контрольного класу (див. діаграму).

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика формування в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання орнаментів. Це продемонстрували учні експериментального класу під час роботи над завданнями.

Діаграма

Результати виконання контрольних завдань

учнями експериментального і контрольного класів

Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання петриківського розпису мають розвинуте асоціативне мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками. Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними педагогічними умовами, які зумовлюють вищий рівень сформованості в учнів умінь виконання петриківського розпису, і уроками декоративного малювання існує зв’язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Доведено, що впровад-ження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній образотворчій діяльності.

Отже, народне декоративно-прикладне мистецтво є важливим чинником вирішення завдань художнього та особистісного розвитку, громадського і духовного становлення молодших школярів. Будучи однією з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, народне мистецтво створювалось у сфері колективного матеріального домашнього виробництва. Народне декоративне мистецтво України розвивалось у формі домашнього художнього ремесла та організованих художніх промислів.

У процесі дослідження підтвердилася гіпотеза, що найефективнішим методом ознайомлення учнів початкових класів з прийомами стилізації рослинних і тваринних форм є Петриківський розпис.

У структурному відношенні декоративне мистецтво складається із монументально-декоративного, театрально-декораційного, оформлюваль-ного, декоративно-прикладного і художнього конструювання. Проте у тематичних, фігуративних творах декоративне мистецтво близьке до образотворчих видів. Декоративно-прикладне мистецтво з його багатством матеріалів, декоруючих технік, помножених на функціональні типи побутових предметів утворює надзвичайно розгалужену морфологічну систему, для аналізу якої необхідно використовують такі естетичні категорії, як вид, рід, жанр і твір.

Сьогодні декоративне мистецтво розвивається у таких галузях, як народне традиційне (зокрема, народні художні промисли), професійне мистецтво і самодіяльна творчість. Відбиваючи колективний світогляд, твори народного декоративного мистецтва позначені особистістю майстра. Колективна та індивідуальна творчість завжди знаходяться у єдності, доповнюючи і збагачуючи одна одну. У зв'язку з колективним характером творчості віками кристалізувались творчі технологічні методи ручної праці, які вдосконалювались кожним наступним поколінням. Завдяки цьому багато творів народних майстрів досягли вершин художнього рівня, у них нерозривно поєднуються практичність і декоративність.

Декоративний розпис є одним з найяскравіших видів мистецтва в Україні. Це один з видів декоративно-прикладного мистецтва, що передбачає сюжетні зображення й орнаменти, які створюються засобами живопису на стінах та інших частинах архітектурних споруд, а також на ужиткових предметах. Декоративний розпис є традиційними видом мистецтва, який і в наші дні займає чільне місце у творчості народних художників. В різних регіонах України сформувалися місцеві школи декоративного розпису зі своїм характером виконання орнаментальних мотивів. Найбільшим центром українського декоративного живопису с село Петриківка.

Граматика українського декоративно-прикладного мистецтва ґрунтується на прийомах композиції і засобах виразності мистецького твору. До головних композиційних прийомів відносяться ритм, метричність, симетрія, асиметрія, статика і динаміка. Окрім граматики і функціонально-ужиткової інформації, пов'язаної із безпосереднім використанням творів декоративно-прикладного мистецтва, у них зберігаються семантичні засоби – композиційні елементи форми твору, що є підґрунтям стилізації.

Стилізація в декоративно-прикладному мистецтві створює органічну єдність міри, доцільності й гармонії, прекрасного та утилітарного, сприяючи логічно вмотивованому використанню відповідних законів об'ємного і площинного формотворення. Цей композиційний принцип полягає у навмисному наслідуванні творі в декоративно-прикладного мистецтва попередніх епох, країн, стилів, напрямів, шкіл. Система сучасних стилізаційних закономірностей має чітку ієрархію, що ґрунтується на об'єктивних законах, співзвучних відповідним законам природи і суспільства. У стилізації творів декоративно-прикладного мистецтва діють закони масштабу, пропорційності та контрасту.

Мету художнього виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва визначають як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Ці завдання розв'язуються у процесі виконання школярами творчих завдань у сфері декоративного малювання. На уроках декоративного малювання учні ознайомлюються з кращими зразками українського народного декоративно-прикладного мистецтва, вивчають побудову орнаментів, самі складають орнаменти і підбирають кольори для оздоблення різних предметів.

Велике значення українського декоративно-прикладного мистецтва полягає в естетичному та художньому вихованні дітей у сучасній початковій школі. Звідси випливає важливий висновок про органічний зв'язок вільної імпровізації, виконання розпису одразу фарбами із виконанням підготовчого малюнка і цілої низки підготовчих вправ у процесі естетичного розвитку молодших школярів. Учні початкових класів виконують допоміжні вправи для вивчення першооснови розписів характерних елементів, засвоюють технічні прийоми, колорит та основи композиції.

Під час орнаментального малювання на уроках декоративно-прикладного мистецтва розвивається техніка роботи фарбами, що впливає щ на вироблення спеціальних навичок та естетичне виховання учнів. Техніку виконання роботи фарбами вчитель демонструє перед класом на всіх уроках до тих пір, поки весь клас не оволодіє навичкою правильної роботи. Успіх уроків орнаментального малювання фарбами залежить від пояснення прийомів розфарбовування, від закріплення навичок роботи фарбами, від уміння підібрати колір, від розвитку почуття кольору, що досягається правильним підбором навчальних посібників, таблиць.