Сторінка
4
Ключовим у розумінні сутності навчальної задачі, на думку Машбиця Ю.І., є положення про те, що задача, яку ставить викладач перед студентами, стає такою лише в контексті системи «учень – задача», тобто в контексті такої ситуації, якою її сприймає студент.
Відомий ряд способів класифікації навчальних задач. Задачі розрізняються між собою за предметом, об'єктом вивчення та можуть бути систематизовані відповідно до навчальної дисципліни (задачі з математики, фізики, педагогіки і т. Ін.). Другою загальною ознакою систематизації навчальних задач є види діяльності. Саме за цим критерієм можна виділити професійно-педагогічні навчальні задачі.
Під час запровадження курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» на кожному етапі його вивчення (когнітивному, моделюючому, тренувальному, рефлексивному) студентам доцільно пропонувати розв’язання навчально-професійних задач двох типів: базових (психолого-дидактичних) та похідних (методичних).
Тематика базових (психолого-дидактичних) навчально-професійних задач може бути пов’язана з питаннями формування в майбутнього вчителя системи знань і вмінь щодо створення психологічно сприятливого мікроклімату; прийомів організації і самоорганізації навчання учнів у класі, способів мобілізації уваги учнів, активізації їх мислення, корекції поведінки; а також з питаннями, які пов’язані з формуванням мотиваційно-цільової діяльності учнів та рефлексивних здібностей під час професійної діяльності вчителя та навчальної діяльності учнів.
Базові (психолого-дидактичні) навчально-професійні задачі мають розв’язуватися протягом усього курсу, тому що питання, з якими вони пов’язані, вимагають багато часу для формування в майбутнього вчителя відповідної системи знань і вмінь.
Тематика похідних (методичних) навчально-професійних задач пов’язана з основними питаннями, які розглядаються під час оволодіння тією чи іншою навчальною технологією, а також формуванням у студентів умінь і навичок самостійної навчальної діяльності.
У курсі «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» студенти ознайомлюються з різними навчальними технологіями, і тому похідні (методичні) навчально-професійні задачі будуть постійно відрізнятись, бо вони обумовлені специфікою використання тієї чи іншої навчальної технології.
Тематика базових і похідних навчально-професійних задач може бути поглиблена в залежності від того, для чого призначена задача і на якому етапі оволодіння методикою застосування навчальних технологій потрібно сформувати професійні вміння студентів.
За функціональним призначенням доцільним є використання навчальних задач на:
1) планування організаційної діяльності;
2) проектування та реалізації педагогічних вимог на різних етапах уроку;
3) активізації мислення учнів;
4) формування позитивної мотивації;
5) інтелектуальний розвиток студентів;
6) діагностику, тобто, які орієнтовані на визначення рівня готовності учнів до засвоєння навчального матеріалу;
7) постановку проблем, які залучають студентів у навчальний процес;
8) формування в студентів організаційних умінь поєднувати функції різних педагогічних дій;
9) формування практичних навичок професійного спілкування з учнями з урахуванням предметної специфіки, цілей та прийомів активізації мислення учнів;
10) навчання студентів постановки учбової проблеми перед учнями на уроці;
11) формування рефлексивних здібностей у студентів.
Здебільшого конкретні навчально-професійні задачі, що вирішує вчитель, мають не одну, а декілька цілей. Функції задач не просто поєднані, а злиті між собою таким чином, що одні з них вирішуються засобами інших.
Викладач змістовно визначає, направляє та регулює діяльність студентів, щодо розв’язання навчально-професійних задач, а саме, перед ним стоять наступні проблеми:
– описати те, чого слід навчити студентів;
– визначити конкретні види задач;
– визначити зв'язки між задачами;
– виділити центральні та допоміжні, задачі які служать етапами дидактичної підготовки студентів до розв’язання головних навчальних задач, тобто створити послідовну їх серію за принципом від простого до складного;
– зіставити і розмірити складену програму задачного навчання з іншими технологіями керування навчальними діями;
– розподілити задачі в часі.
Спеціально зауважимо, що організація задачного навчання найбільш типова на семінарсько-практичних та лабораторних заняттях, тобто на когнітивному і моделюючому етапах оволодіння майбутнім учителем методикою застосування навчальних технологій. На тренувальному етапі, викладач не має того безпосереднього контакту зі студентом, як під час навчання у ВНЗ, і тому організація задачного навчання буде носити дещо інший характер. Майбутні вчителі під час проходження педагогічної практики мають самостійно розв’язувати професійно-педагогічні навчальні задачі, зокрема, які були поставлені перед ними на когнітивному і моделюючому етапах з метою вироблення творчого стилю мислення, професійного бачення, а також набуття професійних умінь.
Сучасний період розвитку вищої освіти в Україні доречно було б назвати перехідним, оскільки у зв’язку з запровадженням ідей Болонської конвенції планується перехід професійної освіти тільки на двоступеневу систему підготовки «бакалавр-магістр». Тому на перспективу планується використати навчальний курс «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Доцільність такого підходу було обговорено на Міжнародній науково-методичній конференції «Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти» м. Київ, 1–2 квітня, 2004 р. Вона підтримана розробниками Державного стандарту ступеневої підготовки фахівців початкового навчання, науковцями в галузі початкової освіти Академії педагогічних наук України, викладачами-практиками.