Сторінка
3

Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі "Математика"

1. Педагогічний тренінг, що передбачає відпрацювання вмінь і навичок застосування елементів різних навчальних технологій в роботі з дітьми.

2. Ділова професійно-орієнтована гра, спрямована на проектування та мікровикладання фрагментів уроків математики на основі використання сучасних навчальних технологій.

3. «Мозковий штурм», який використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми, мозковий штурм спонукає студентів розвивати свою уяву і творчість, уможливлює вільне висловлювання ними власних думок. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» полягає у збиранні якомога більшої кількості ідей щодо даної проблеми від усіх студентів упродовж обмеженого часу.

4. Робота в малих групах, яка організується для розв’язання складних проблем, що потребують колективного обговорення, і використовується з метою формування умінь і навичок діалогічного спілкування, співробітництва, співтворчості.

5. Створення навчально-методичних матеріалів портфоліо (самостійне та колективне), яке передбачає проектування майбутніми вчителями вмісту відповідної складової портфоліо, обговорення з колегами розроблених навчально-методичних матеріалів та оцінювання і самооцінювання навчальної діяльності студентів щодо створених ними окремих складових і в цілому портфоліо та ін.

З перших днів навчання у вищій школі студент – майбутній фахівець – має усвідомити, що якісної професійної підготовки можна досягти лише за умови власної наполегливості у самовдосконаленні. Одним із засобів професійного самовдосконалення є створення навчально-методичних матеріалів портфоліо. Він допомагає майбутнього фахівцю не тільки систематизувати педагогічний досвід, накопиченні знання, але й дати об’єктивну оцінку власному професійному рівню. Портфоліо як засіб професійного самовизначення є своєрідним методичним портфелем, який складається із описів методів роботи, аналізів їх ефективності, найбільш вдалих методичних розробок, прикладів та творчих робіт тощо. Він може включати в себе і документи, що фіксують професійний розвиток (дипломи, грамоти, подяки, характеристики та ін.); наукові, творчі роботи, власні статті та статті відомих науковців, які розкривають і висвітлюють особливості тієї проблеми, над якою працює власних портфоліо; навчальні та виховні плани, навчальні програми, результати спостережень, психологічні дослідження, конспекти занять, виховних заходів, їх аналіз. Таким чином, професійний портфоліо – це така форма упорядкування матеріалу, накопиченого студентом впродовж навчання в університеті, яка забезпечує якісну організацію не лише педагогічних практик, а й професійні успіхи перших кроків педагогічної діяльності.

Але перш ніж почати збирати портфоліо, а пізніше і використовувати його, необхідно професійно визначити мету цієї роботи, а також висвітлити, розглянути ідею професійного самовизначення та самовдосконалення майбутнього вчителя початкової школи.

Портфоліо може збиратися як «методична скарбничка», відображення поглядів майбутнього вчителя на свою професію. У цьому випадку розділи у ньому визначаються самим фахівцем. Проте існують і загальні рекомендації, які допомагають його підбору й більш ефективному використанню. А. Чернявська пропонує різні підходи до упорядкування матеріалів портфоліо: « за напрямками педагогічної діяльності, за інтересами, за обраною провідною проблемою, довільне накопичення, за роками роботи».

В основу складання професійного портфоліо у курсі Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» доцільно покласти загальну ідею використання особистісно-орієнтованих навчальних технологій на уроках математики, спрямованих на реалізацію вимог Державного стандарту, формування мислительної діяльності учнів, на розвиток їх творчого нестандартного мислення.

На когнітивному і моделюючому етапах оволодіння методикою застосування навчальних технологій найбільшою мірою відбувається формування мотиваційно-цільового та змістовно-процесуального компонентів професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи. Що стосується оцінно-рефлексивного компоненту, то саме на цих етапах закладаються основи його формування.

На третьому етапі (тренувальному) відбувається організація педагогічної практики, яка спрямовується на удосконалення отриманих знань і вмінь, щодо впровадження навчальних технологій. Окремо на цьому етапі викладачу слід звертати увагу студентів на здійснення їх науково-дослідної і навчально-дослідної діяльності. Щодо завдань для організації такої діяльності студентів, то вони передбачені в змісті програми курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика».

На четвертому (рефлексивному) етапі, який теж відбувається під час організації педагогічної практики, основна увага має бути зосереджена на формуванні оцінно-рефлексійного компоненту професійної діяльності майбутнього вчителя. Тобто майбутні вчителі випробують свої уміння щодо здійснення рефлексії своєї педагогічної діяльності та можливостей формування рефлексивних здібностей у молодших школярів.

Головним засобом оволодіння методикою застосування навчальних технологій є розв’язання навчальних задач, проте вони не є кінцевою метою діяльності майбутнього вчителя, а є засобом досягнення навчальних цілей. Будь-яка задача стає навчальною лише тоді, коли студент (учень) співвідносить її розв’язання з певними актуальними для нього навчальними цілями. У такому випадку навчальна задача набуває для студента (учня) особистісного смислу. Саме тут закладається механізм переходу від найближчих навчальних цілей до віддалених, спрямованих на особистісний розвиток майбутнього вчителя.

Поняття задачі дається по-різному. Найбільш просте визначення будується на інформаційному підході. Задача – це інформаційна система, що має опис чого-небудь, але не має інформації, що задовольняє цей опис. Задача – це більш-менш визначена система інформаційних процесів, що містить неузгоджене або навіть суперечливе співвідношення між умовами і вимогами, яке викликає потребу в перетворенні інформації (У.Р. Рейтман, В.М. Соколов, Ю.І. Машбиць О.Ф. Єсаулов та ін.).

Навчальна задача має форму, структуру та зміст. Форма задачі відображає внутрішню організацію та взаємодію її елементів як між собою, так і зовнішніми умовами. Відомі задачі на знаходження, на доказ, на пояснення та ін. Структура задачі визначає зв'язки між включеними в неї об'єктами. Основну структуру, подібну до схеми, складають зв'язки між елементарними об'єктами, що можуть ускладнюватися за рахунок кількості зв'язків і складності самих об'єктів. Зміст задачі визначається сукупною характеристикою об'єктів, зв'язків і структурою елементів, включених до складу задачі. Зазвичай, навчальні задачі мають достатню кількість даних, на основі яких можна їх вирішити. Навчальні задачі можуть мати надлишкову кількість даних або суперечливі дані, що робить їх більш складнішими.

Навчальна задача займає в структурі діяльності студентів інше місце, ніж, наприклад, виробнича або наукова задача в діяльності відповідних спеціалістів. Тут розв’язання задачі відповідає не навчальній меті, а виступає лише як засіб її досягнення, при цьому для здійснення навіть найближчої мети, наприклад, засвоєння певного способу дій, потрібне розв’язання не однієї задачі, а декількох.