Сторінка
2

Концептуальні та організаційні основи фінансової безпеки в умовах глобалізації. Економічна безпека

Отже, суперечливість багатьох теоретико-методологічних аспектів потребує теоретичного обґрунтування і розробки цілої низки нових категорій, критеріїв та індикаторів, що дозволяють описати і проаналізувати базисні тенденції економічної безпеки і систему заходів щодо її забезпечення. Лише поєднання теоретичних засад і концепцій з практичними діями дасть можливість створити надій­ний механізм забезпечення економічної безпеки.

Фінансова безпека: суть та місце в системі економічної безпеки

Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова безпека. Без фінансової безпеки практично неможливо вирі­шити жодне із завдань, що стоять перед державою. У цьому контексті доволі переконливим аргументом є слова М. Єрмошенка, який зазначає, що фінансова безпека є ґрунтовною складовою економічної безпеки держави, оскільки на фінансах базується будь-яка економіка, фінанси – кров економічної системи держави. Вчений обґрунтовує необхідність забезпечення і підтримки фінансової безпеки держави тому що вона стосується не лише держави в цілому, а й усіх галузей національного господарства, приватних підприємців, усього суспільства. Нехтування станом фінансової безпеки може призвести до катастро­фічних наслідків: занепаду галузей, банкрутства підприємств і, зрештою, підриву системи життєза­безпечення держави з подальшою втратою її суверенітету.

Формування і практична реалізація дієвого механізму забезпечення фінансової безпеки передбачає, перш за все, з’ясування суті цього поняття, визначення факторів, що впливають на її стан, дослідження взаємо­пов’я­за­ності окремих складових цієї складної за внутрішньою будовою та ієрархіч­ною декомпозицією структури.

Поняття фінансової безпеки так само широке, як, власне, і тлумачення фінансів як економічної категорії. На сьогодні відсутнє єдине усталене визначення поняття „фінансова безпека”. Наявні формулювання відображають лише окремі аспекти фінансової безпеки і не можуть претендувати на її однозначне та виключне трактування. Фінансова безпека як дефініція розглядається під різними кутами, зокрема:

з позицій ресурсно-функціонального підходу фінансова безпека –захищеність фінансових інтересів суб’єктів господарювання на усіх рівнях фінансових відносин; забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій і установ, регіонів, галузей, секторів економіки, держави фінансовими ресурсами, достат­німи для задоволення їх потреб і виконання існуючих зобов’язань;

з погляду статики фінансова безпека – такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, інвестиційної, митно-тарифної і фондової систем, які характеризуються збалансованістю, стій­кістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю по­пе­редити зовнішню фінансову експансію, забезпечити ефективне фун­кціонування національної економічної системи і економічне зростання;

у контексті нормативно-правового регламентування фінансова безпека передбачає створення таких умов функціонування фінансової системи, при яких, по-перше, фактично відсутня можливість спря­мо­ву­вати фінансові потоки в незакріплені законодавчими нормативними актами сфери їх використання і, по-друге, до мінімуму знижена мож­ли­вість зловживання фінансовими ресурсами.

Таким чином, з позицій різностороннього підходу фінансова безпе­ка – це захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових від­но­син; певний рівень незалежності, стабільності і стійкості фінансової сис­те­ми країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізу­ю­чих факторів, що складають загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансо­вої системи держави забезпечити ефективне функці­о­ну­вання національної еко­но­мічної системи та стале економічне зрос­тан­ня.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори:

рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінан­со­вих інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку);

характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зов­ніш­ньої), яку проводить держава;

політичний клімат в країні;

рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфе­ри.

Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти. Щодо зовнішнього, то це, перш за все, фінансовий суверенітет країни, неза­леж­ність національної фінансової системи від впливу міжнародних фінан­сово-кредитних організацій і транснаціонального капіталу. Проте вести мову про абсолютну фінансову незалежність в умовах глобалізації не коректно. Адже на фінан­со­вій безпеці України позначаються процеси фінансової глобалізації, що поси­лю­ють­ся у світовому співтоваристві. Відтак проблема фінансової безпеки сьогодні виходить за національні межі. Зростає рівень інтеграції та консолідації фінансових ринків, зростають масштаби мобільності капіталу і посилюється інтенсивність його обігу. Як стверджують фахівці, „у світі сфор­му­ва­ли­ся грандіозні потоки „світових грошей”, що не підпоряд­ко­ву­ються ні націо­наль­ним урядам, ні будь-яким іншим політичним інституціям. Вони не утворилися як вияв потреб виробництва, торгівлі, інвестування чи споживання. Головним їх джерелом є переважно торгівля грішми”. Тому при розробці стратегії фінансової безпеки держави важливо скрупульозно аналізувати і враховувати поточну та ймовірну ситуацію на світових валютних ринках і ринках капіталу.

Безпека внутрішньої фінансової сфери України визначається доско­налістю правової, організаційної та інституціональної бази, а також політич­ною стабіль­ністю, рівнем ризиків ринкової кон’юнктури, масштабами тіньо­вої економіки та рівнем корупції в державі.