Сторінка
14

Використання комп’ютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесі початкової школи

З досвідом використання комп’ютера у навчанні дітей намітилися певні додаткові труднощі та шляхи їх вирішення, основні з яких і будуть запропоновані нижче.

Готові програмні продукти, що використовувались (дидактичні ігри, електронні посібники тощо) створені на російській мові, що погіршує сприймання матеріалу у дітей в цьому випадку. Виходом з такої ситуації є створення вітчизняних програм або ж переклад російськомовних. Зробити це вчителю – практично неможливо, тому дане питання має вирішуватись на вищому рівні.

Наявність комп’ютерної техніки жадає бути кращою, адже використання 1 машини на клас створює деякі труднощі в часі на занятті. Хоча за вдалої побудови навчально-виховного процесу на уроці в певних випадках можна з успіхом позбутися цієї проблеми самому педагогу.

З використанням комп’ютерної техніки дещо погіршується дисципліна на уроці, що спричинено підвищеним емоційним збудженням дітей. Вихід вбачається у підвищенні насиченості занять, використанні методів, направлених на зняття емоційного навантаження, концентрацію уваги тощо.

Загалом використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дало, на нашу думку, позитивний результат, як для вчителя, звільнюючи його час від пошуку наочних посібників, методичної бази на продумування самого уроку, методів, прийомів для кращого подання матеріалу школярам, так і для учнів, для яких такі уроки були особливо цікавими, корисними та незвичними.

Сьогодні перед нами, звичайно, вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з комп’ютером, з метою пропедевтики навиків його використання на роботі або у повсякденному житті. А от над запитаннями: «З якого віку слід вчити користуватися комп’ютером? Як вчити працювати з комп’ютером? Які знання і навички повинні мати діти?» – є достатньо актуальними зараз.

Проблема використання комп’ютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютера безпосередньо в навчанні. У зв’язку з цим особливу роль для інформатизації початкової освіти в нашій країні мають дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю комп’ютера.

Важливими аспектами комп’ютерного навчання дітей залишаються безпечність, корисність та цікавість. Можливість використання комп’ютера у навчальному процесі вимагає врахування наступних факторів:

вплив комп’ютера на здоров’я дітей (неприпустимо вчити молодших школярів на машинах, які не відповідають основним санітарно-гігієнічним вимогам, а також перевищувати допустимі часові норми);

відповідність програмного забезпечення, що є у наявності, санітарно-гігієнічним та психолого-педагогічним вимогам;

наявність навчальних ігрових середовищ, а також програм, які допомагають конструювати завдання;

забезпечення умов підготовки фахівців, які можуть на високому рівні забезпечувати навчальний процес із використанням комп’ютерів.

Вирішення цих аспектів забезпечить можливість впровадження, на відповідному рівні, комп’ютерної техніки в молодшу школу.

Колишні спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм зазнавали невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдавалося дістати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання.

Позитивні зміни відбуваються завдяки тому, що як кількість, так і якість навчальних програмних засобів, які випускаються на ринок, настільки велика, що комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і школа зобов’язана рахуватися з цим. Комп’ютер стає зовсім природним засобом пізнання навколишнього світу, як для попередніх поколінь ним була книга.

Серед безлічі проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій, варто особливо виділити проблему впливу роботи з комп’ютером на здоров’я дитини. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення інформаційних технологій в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства.

Охорона здоров’я дитини-користувача персонального комп’ютера — проблема багатогранна, котра може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд факторів: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахівців, їхня робота дотепер ще малоефективна. Причина цього бачиться в тім, що проблеми здоров’я людини в контексті комп’ютеризації вирішуються на основі принципів і підходів, що мають стосовно охорони здоров’я приватний або зовнішній характер. Повною мірою це належить і до педагогічних розв’язань даного питання, потенціал яких ще далеко не вичерпаний.

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у початковій школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

Для таких уроків вчителю можна використати найпростіші або складні графічні редактори. Графічний редактор – це прикладна програма, призначена для створення й обробки графічних зображень на комп’ютері. Програма графічного редактора дозволяє створювати нею зображення, записувати їх, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботи з растровими зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями – векторні редактори.

До найбільш відомих програм растрової графіки належать Adobe Photoshop, Corel Photo Paint.

Обидві дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.

Такий рисунок у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну — отримаємо текстовий документ з рисунком.

Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольорових крапок - пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром. Тому така графіка називається растровою, її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.

Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDaw.

Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмір пікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без’є з вузлами, які можна з’єднувати, роз’єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один до одного, що в графіці називається кольороподілом.