Сторінка
7
Планування гурткової роботи в школі
Географічний краєзнавчий гурток – організаційний центр позакласних занять. На ньому діти розвивають самостійність і ініціативу, отримують практичні вміння та навички.
Мета створення краєзнавчого гуртка – розширення та поглиблення знань учнів із географії рідного краю, вивчення та охорона природи, спостереження, пропаганда географічних знань серед школярів.
Пошукова та краєзнавча робота має велике значення в процесі виховання учнів, сприяє розвитку їх творчих інтересів, розширює світогляд школярів, формує активну громадянську позицію, спонукає вести здоровий спосіб життя.
Мета роботи гуртка:
1. Вивчення, дослідження та збір матеріалів про природу рідного краю, країни; про історичну минувшину та сьогодення; про видатних людей та культуру рідного краю.
2. Організація роботи з екологічного виховання, формування у школярів вмінь та навичок природоохоронної діяльності, розвиток розуміння прекрасного в природі.
3. Розвиток творчих здібностей дітей, які пов'язані з географічними дослідженнями і передбачають аналіз зібраних фактів, робити висновки.
4. Вивчення особливостей господарської діяльності рідного краю (промисловості, сільського господарства, транспорту), перспектив розвитку цих галузей із наступними висновками.
Програма «Географи-краєзнавці» призначена для гуртків шкіл і позашкільних закладів. Розрахована на 2 роки навчання по 216 годин щороку.
Введення програми актуальне, оскільки вона може стати методичним забезпеченням для багатьох географо-краєзнавчих гуртків, сітка яких розширюється – в умовах усвідомлення значення вивчення рідного краю, зокрема його природи.
При створенні програми бралося за мету якомога повніше охопити вивчення всіх компонентів ландшафту, передбачити розвиток умінь і навичок практичних географічних досліджень, виховати бережливе ставлення до природи, розуміння прекрасного в довкіллі.
Програма дає можливість розвивати творчі здібності дітей. Перш за все вони пов'язані з суто географічними дослідженнями, багато з яких передбачають аналіз зібраних фактів, виведенні висновків. По-друге, кожний розділ програми в тій чи іншій мірі пов'язаний з естетикою природного комплексу. Діти роблять замальовки пейзажів, складають художні твори, фотографують, оформляють звітний матеріал. Матеріали заносяться до спеціального художнього журналу.
Програма відрізняється принципом побудови структури. Він полягає в повторенні і поглибленні знань і навичок, а також на неперервному в часі комплексі практичних географічних досліджень. Спостереження за всіма компонентами ландшафту проводяться протягом двох років занять з введенням нових понять, розширенням методів досліджень у другий рік. Доцільність саме такої побудови визначається необхідністю розвитку навичок досліджень і їх логічного завершення. В перший рік занять певні частина гуртківців або усі члени гуртка продовжують проводити спостереження за тими чи іншими елементами природного комплексу, після теоретичного ознайомлення з ними, щоб витримати неперервність в часі географічних спостережень і на другий рік під час поглиблення відповідної теми мати змогу проаналізувати дані спостережень і зробити обгрунтовані висновки.
Заняття відрізняються за рівнем складності в просторовому плані, тобто за обсягом території, яка досліджується. Якщо початок дослідження має точковий або профільний характер, то продовження його і завершення характеризуються суцільно-площинною ознакою аж до спроби складання карти певного явища.
Залучати до роботи в гуртку найкраще учнів 5-7 класів, оскільки запропонована програма найбільше перекликається з за загальноосвітньою програмою з географії саме цих років навчання. Вона не дублює шкільну програму, але має глибше теоретичне, детальніше практичне спрямування і, крім того, є логічним втіленням світоглядного принципу «від загального до конкретного»: пояснення глобальних географічних закономірностей на прикладі природного комплексу свого краю.
Для того щоб проводити практичні заняття на місцевості і у камеральних умовах, необхідно мати достатню кількість обладнання: карти місцевості, плани ділянок, компаси, термометри, барометри, гігрометри, рулетки 5-20 метрові, секундоміри.
Географи-краєзнавці повинні бути учасниками туристичних походів та наукових експедицій, для цього треба мати туристське знаряддя: намети, спальні мішки, ковбики, туристські системи, різноманітні карабіни, мотузки, канати. Керівники гуртка повинні знати техніку проведення практичних робіт на місцевості за різними розділами з географії, вести підготовку та проводити походи із гуртківцями, брати участь в наукових та пошукових експедиціях по рідному краю, по Україні.
Календарно-тематичне планування гуртка «Географи-краєзнавці».
№ п/п |
Дата |
Розділ програми. Тема |
Кількість занять | ||
загальна |
Теоретичних занять |
Практичних занять | |||
І. |
Загальна географічна характеристика рідного краю. Природа як засіб естетичного виховання |
9 |
6 |
3 | |
ІІ. |
Туризм як засіб вивчення географії свого краю |
6 |
3 |
3 | |
ІІІ. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. |
Топографічна підготовка географа-краєзнавця |
20 |
8 |
12 | |
Види карт: топографічні, географічні, туристські. План, схеми, кроки місцевості. Масштаби. Вимірювання і побудова ліній на плані. Вимірювання площ на плані |
1 |
1 | |||
Основні умовні знаки. Способи зображення рельєфу. Читання карти |
1 |
1 | |||
Складання плану місцевості. Складання схеми маршруту, копіювання і збільшення карт |
2 | ||||
Компас. Місцеве магнітне відхилення. Орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту. Азимут. |
2 | ||||
Орієнтування за картою, азимутом і за компасом на місцевості. Визначення відстаней на око |
2 | ||||
Топографічна зйомка. Абрис. Спосіб полігометрії. Пряма і зворотня засічки |
2 | ||||
Складання схеми маршруту. Складання плану полігону |
4 | ||||
Калькування карт |
2 | ||||
Калькування карт |
2 | ||||
ІV. |
Геоморфологічні дослідження |
15 |
4 |
11 | |
V. 11. 12. 13. 14. |
Геологічні досліджпення |
15 |
4 |
11 | |
Завдання і значення геології. Геологічна карта області, району. Гірські породи. Корисні копалини. Геологічні пам’ятки природи рідного краю |
2 |
2 | |||
Маршрутне геологічне знімання. Відслонення гірських порід |
2 |
6 | |||
Геологічне картування |
2 | ||||
Занесення художніх робіт до альбому |
1 | ||||
VІ. |
Гідрогеологічні дослідження |
18 |
6 |
12 | |
VІІ. |
Метеорологічні дослідження |
10 |
3 |
7 | |
VІІІ. |
Гідрологічні дослідження |
18 |
6 |
12 | |
ІХ. |
Дослідження грунту |
15 |
4 |
11 | |
Х. |
Геоботанічні дослідження |
10 |
3 |
7 | |
ХІ. |
Зоогеографічні дослідження |
9 |
3 |
6 | |
ХІІ. |
Фенологічні дослідження |
8 |
3 |
5 | |
ХІІІ. |
Економічні дослідження |
20 |
6 |
14 | |
ХІV. |
Топонімічні дослідження |
9 |
3 |
6 | |
ХV. |
Комплексні дослідження під час походів |
28 |
28 | ||
ХVІ. |
Підсумки роботи за рік |
8 |
2 |
6 |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти
Космічна подорож по планетам Сонячної системи
Навчання фізиці повинно бути важким, але обов’язково переможним для всіх школярів
Розвиток освіти і шкільництва на Слобожанщині у другій половині XIX ст.-на початку XX ст
Позаурочна виховна робота в освітній системі сучасної школи