Сторінка
6

Соціально-психологічні передумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даного вибору

Тільки 14%* з числа опитаних при виборі майбутньої професії хотіли б мати можливість творчої діяльності. Створювати що-небудь власними руками (майструвати, конструювати, лагодити, моделювати) бажає 3%* респондентів, і лише 7%* з числа опитаних висловили своє позитивне ставлення до розв’язування задач, в тому числі і тих, що виникатимуть в майбутній професійній діяльності. Формування пізнавальної мотивації відбувається в нерозривній єдності з розвитком інтелектуальної активності, творчої ініціативи та вольових якостей особистості.

У процесі дослідження я намагалась також з’ясувати стан справ стосовно професійної поінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обирає старшокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного виду професійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіння знаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професії тощо. Відповідно до даних опитування близько 14%* дізнаються про професії при вивченні і осмисленні програмового матеріалу (економіка, фізика тоща), 16%* - при ознайомленні з професіограмою вибраної спеціальності. Відзначаючи незначну роль у формуванні професійного світогляду шкільної діяльності учня треба зауважити, що така ситуація негативно відображається на рівні пізнавальної активності вцілому, на невисоких показниках творчої ініціативи, працелюбності, на формуванні особистості учня. Однією з причин такого стану справ, на мою думку, є непідготовленість учителя до компетентного управління процесом професійного самовизначення учнів.

*вказані цифри є приблизними

Аналіз результатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предмет рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливо свідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованості пізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного виду професійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючи передові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі інші види навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійній спрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їх сукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами, факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, що цікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясувати питання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо. Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибір професії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється в короткочасний процес: ситуативний, випадковий.

Виходячи з того, що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму, тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьому випадку - виховати в них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях для них ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так і педагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру, тобто обирати професію усвідомлено.

Праця вжитті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об'єктивна потреба. Значну частину цього завдання розв'язує загальноосвітня школа, в якій підготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання. Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншої професії, зміцнення їх умінь і навичок.

Ставлення до професії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого - регулює процес його засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих" професіях.

Розглянувши зміст і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації.

Профорієнтаційна робота в школі дає можливість учням:

• подбати про майбутню професію;

• відчути "душу" підприємства, робочого місця;

• отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;

• переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.

Отже, професійне самовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процес складний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальних закладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання таких суперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору "управління" процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а як коректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників до усвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесу професійного самовизначення старшокласників.

Виходячи з головного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготувати старшокласників до професійного самовизначення.

Перелік розповсюджених спеціальностей