Сторінка
7
Доступність мовного матеріалу, покладеного в основу занять.
Відповідність тематики віку учнів, їх інтересам і вподобанням.
Назва гуртка повинна відображати основний напрям роботи гуртка.
При організації гуртків необхідно, щоб учні чітко визначили ціль занять гуртка, зрозуміли свою роль у їх роботі, щоб кожен член гуртка знав, як буде виконана їх робота.
В гуртках учні вдосконалюють свої знання, уміння, навички. Гурток готує учнів до участі в шкільних заходах, сприяє їх самопізнанню, самоствердження і самовираженні
Заняття гуртка не регламентовані навчальною програмою. У зв'язку з цим відкриваються безмежні можливості для дослідницької діяльності вчителя, вдосконалення його методичної майстерності. У процесі підготовки і проведення занять вчитель може перевірити правильність своїх передбачень і гіпотез, ефективність форм, методів, прийомів, практичну і виховну значимість підготовлених їм матеріалів, їх вплив на формування особистості учня.
Гуртові заняття за своїм вмістом та структурою ближчі до уроків, ніж всі інші види позакласної роботи з предмету.
Незалежно від типу гуртка в підготовці і проведенні його занять необхідно враховувати наступні загальні вимоги:
виховуючий і розвиваючий характер матеріалів і завдань, їх практична направленість;
зверненість тематики роботи гуртка, його форм і методів до різних сторін пізнавальної діяльності учнів: інтелектуальної, емоційної, вольової;
творчий підхід до планування і реалізації задач, відсутність одноманітності і шаблону в роботі;
наявність логічного зв'язку між окремими заняттями гуртка;
опора на заняття, вміння і навички, отриманні учнями на уроці.
Участь у роботі гуртка добровільна. Проте, потрібно вимагати утворення сталого складу гуртка, дотримання окремих правил, які регулюють його діяльність. Заняття проводяться 1 раз в тиждень за сталим розкладом. Кількість членів гуртка залежить від напрямку його діяльності.
На усіх етапах роботи гуртка особливий інтерес для учнів являє спілкування зі своїми однолітками, особистість вчителя – керівника гуртка, наявність прямого та зворотного зв'язку з навчальним процесом, що підвищує практичну значимість оволодіння діяльністю поза урочний час.
Плануючи позакласну роботу, необхідно пам'ятати, що інтереси підлітків дуже широкі, не стійкі і поверхневі іноді в ущерб учбовим заняттям. В цьому проявляється прагнення пізнати себе, перевірити свої сили, визначити свій інтерес, звідси небажання приймати участь у видах діяльності, які не відповідають його інтересам. Саме у цьому віці до кінця 8-го класу з'являються перші спроби самовизначення, роздуми про своє майбутнє.
В організації групових видів діяльності у позакласній роботі необхідно враховувати, що іноді душевна рівновага і творча активність школяра залежить не від визнання усім колективом, а від симпатій його близьких друзів. У спілкуванні з ними, у їх підтримці і участі він більш всього зацікавлений. У зв'язку з цим одним із шляхів формування груп у позакласній роботі є надання учням свободи вибору партнерів діяльності. Іншій спосіб залучення учнів у групову роботу пов'язаний з організацією різних видів діяльності за інтересами. Бажано, щоб форма проведення занять гуртка була нетрадиційною, відрізнялась від уроку.
При створенні гуртків враховуються інтереси учнів, і звичайно, можливості і смаки вчителя, оскільки без цього практично неможливо керувати гуртком.
Аналіз навчальної програми з фізики для 11 класу
У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика є базовим компонентом природничо-наукової освіти. Навчання фізики та в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.
В цілому, як описує навчальна програма, фізика – це фундаментальна наука, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення, культуру високотехнологічного інформаційного суспільства.
Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки і методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки і виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу фізики як навчального предмета. Аналізуючи проблему методичних особливостей вивчення шкільного курсу фізики у 11 класі за нових стандартизованих умов, враховуємо, що «загальновизнаною ідеєю сучасного навчання вважається його відповідність розвитку науки, а також тим методам пізнання, які в науці є вирішальними». На основі цих підстав та того, що «головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду і відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення», спрямуємо дослідження проблеми вивчення фізики у 11 класі в русло інноваційних тенденцій. Відповідно до цього зміст фізичної складової в методичному аспекті окреслимо дещо в ширшому діапазоні: в опануванні учнями наукових фактів і фундаментальних ідей, усвідомлення суті понять і законів, принципів і теорій, сучасної фізичної картини світу, розуміння наукових основ сучасного виробництва, техніки і технологій, оволодіння основними методами наукового пізнання і використання набутих знань у практичній діяльності, формування самостійного стилю мислення та розвиток творчого потенціалу молодої особистості – це конструктивний
фундамент продуктивної життєдіяльності індивіда. Навчальна дисципліна фізика проектує і закладає в підлітковому віці основи синтезованого, оригінального мислення, яке є натуральним і природо доцільним.
Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.
Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.
У 11-му класі розпочинається вивчення другого концентру. У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій – електричного паля та струму, електромагнітного поля, коливань і хвиль, хвильової оптики, квантової та ядерної фізики.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Соціально-педагогічна технологія розвитку комунікативності дітей-сиріт, які потрапляють до притулку
Суть процесу навчання та засоби його активізації
Проблеми сучасної сім'ї
Методичні засади контролю пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів із загальної фізики
Колектив як соціокультурне середовище виховання і розвитку дитини