Сторінка
6

Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі

Урок-екскурсія на тему "План місцевості" (проводиться на шкільному подвір'ї).

Мета: на практиці закріпити вміння орієнтуватися на місцевості, вчити читати план місцевості, ознайомити з елементарними способами складання плану, перевірити уміння проводити спостереження за природою і працею людей; виховувати естетичні почуття. Розвивати просторові уявлення, спостережливість.

Обладнання: план шкільної ділянки, компаси, планшети, олівці, рулетка, лінійки, гумка, умовні знаки плану на окремих малюнках (у вигляді лото).

Підготовка до екскурсії.

1. Бесіда в класі на повторення попереднього матеріалу.

Запитання: що означає орієнтуватися на місцевості? Які способи орієнтування ви знаєте? Що показує масштаб? Де його використовують? Що необхідно знати, щоб накреслити план місцевості? Назвіть, що означають умовні знаки (вчитель по черзі показує дітям на окремих картках умовні знаки).

2. Повідомлення мети і завдання екскурсії.

Хід екскурсії.

І. Закріплення знань по орієнтуванню за місцевими ознаками і по Сонцю (доцільно екскурсію проводити о 13 год, у сонячну погоду).

За завданням вчителя учні визначають сторони горизонту за тінню від свого тіла, дерева, стовпа. Залежно від місцевих умов звернути увагу учнів на знаходження сторін горизонту за розростанням гілок дерев на південь, розміщенням моху й лишайників на корі дерев, дерев'яних будинках (розростаються з північного боку, трава вища, густіша і вигоріла з південної сторони). З південного боку дерев, пеньків, будівлі оселяються і мурашки. З'ясовується і головна причина цих явищ, а саме: різниця в освітленні і нагріванні Сонцем південного і північного боків місцевих предметів. Кожну з місцевих ознак перевірити за допомогою компасу. Це допоможе учням закріпити вміння працювати з приладом. Пояснити дітям, що для правильного визначення сторін горизонту необхідно звірити кілька ознак. Щоб не заблукати в лісі, треба завжди пам'ятати, в якому напрямі знаходиться те місце (початок дороги чи стежки), коли ви входили в ліс.

II. Робота з планом.

Вчитель збирає учнів так, щоб всім було видно, показує план шкільного подвір'я. За його завданням діти знаходять умовні позначення на плані окремих предметів і порівнюють зображення їх з дійсними предметами і навпаки.

Учитель звертає увагу учнів на те, що на місцевості неможливо одразу охопити поглядом усе нанесене на план. Наприклад, будинок школи заступає собою сарай і квітник, розташовані в кінці подвір'я, але на плані ці об'єкти позначені. За умовними знаками на плані учні дізнаються про те, як і де ці предмети розташовані на місцевості. План саме тим і цінний, пояснює вчитель, що за короткий проміжок часу ми можемо ознайомитися з розташуванням шкільної ділянки і з усіма тими об'єктами, які є на ній.

Для закріплення навичок користування масштабом учитель дає учням завдання виміряти довжину і ширину клумб, грядок, шкільного будинку і порівняти їхні розміри з поданими на плані.

Читаючи умовні знаки плану шкільної ділянки, вимірюючи певні об'єкти, учні навчаються не тільки читати план, а й працювати з компасом і рулеткою.

III. Складання плану.

На наступному етапі екскурсії дати учням можливість самим повчитися складати план окремих частин шкільного подвір'я. Наприклад, скласти план однієї з доріжок і предметів, які знаходяться навколо неї. Клас розбивається на ланки (зірочки). Кожна ланка одержує певне завдання, але перед цим вчитель дає інструктаж для учнів. Він складається з певних дій:

а) орієнтування планшету;

б) вибір опорної точки, звідки починається креслення плану;

в) вимірювання об'єктів і нанесення їх на планшет відповідно до масштабу.

IV. Бесіда за спостереженнями в природі.

Залежно від пори року увага учнів звертається на зміни в неживій природі і вплив їх на зміни в стані рослин, поведінці тварин. Діти визначають суттєві ознаки даної пори року. Збирають екскурсійний матеріал.

V. Підсумки екскурсії і завдання додому.

Графічно зобразити дорогу до школи, тобто накреслити схему маршруту. Умовними знаками позначити найбільш примітне: вулицю, будинки, дерева та інше без використання масштабу. Прочитати статтю "План місцевості" і виконати завдання, які даються до неї. Оформити з екскурсійного матеріалу наочність, різні вироби.

Під час роботи над складанням плану доцільно провести екскурсію по місцевості, що прилягає до школи. Є всі можливості ширше ознайомити їх з навколишнім життям, природою і працею людей, вчити орієнтуватися на місцевості, графічно зображати свій шлях і обов'язково звернути увагу на форми поверхні суші та її використання в народному господарстві. Ці знання конче потрібні для вивчення фізичної карти.

Під час такої екскурсії з метою підтримання у дітей пізнавального інтересу необхідно організувати ігри на пошуки за схемою-маршрутом. Все це позитивно впливає на настрій молодших школярів, їх завзяття, виховує кмітливість, риси колективізму, фізично загартовує.

Як чітко зазначено в програмі курсу "Я і Україна", спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. На кожному уроці слід планувати роботу так, щоб завжди залишався час на спостереження учнів, або підведення підсумків таких спостережень.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню - відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони - внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору або конструювання методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його навчально-пізнавальної готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб'єктивні можливості вчителя.