Сторінка
3

Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі

Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в ІV набувають конкретнішого характеру.

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний взаємозв'язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки та ін.). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер - сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається до відповідної температури.

На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени: якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають на нижні гілки (в крону) - на вітер. Взимку: якщо дерева вкриті інеєм - на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига. Навесні: якщо вранці з'являються темні хмари - вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Влітку: якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не сподівайся; якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу; ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.

З учнями IV класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою, вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності. Це допомагає радянським людям здійснювати плани, намічені Комуністичною партією щодо раціонального використання природних багатств, підвищення ефективності праці.

Для спостережень беруть ті види рослин, які вивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншій місцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будуть одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Результати спостережень діти занотовують у таблиці (див. Додаток А).

Провадять спостереження як за зимуючими, так і за перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями, горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень діти занотовують у таблиці.

Спостереження за птахами становить для дітей великий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливого ставлення до пернатих друзів.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року, треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводять щомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, атеїстичного виховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Для проведення узагальнюючих уроків потрібні "Щоденники спостережень" учнів, класний "Календар природи і праці людей", який ведуть учні, та календарі минулих років за відповідний місяць, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислів'я, загадки та ін.

Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчитель оголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня. Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуру повітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на полях та ін.

Учитель пропонує підрахувати за таблицею спостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами - дощем, снігом, кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначити середньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учням дається завдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода, наприклад 1, 2 .10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за 10 днів. Порівнюють дані відповідного дня з погодою інших днів місяця, відмічають, які зміни відбулися в природі порівняно з першими днями місяця. Великий інтерес до цієї роботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погоду поточного місяця з даними окремих місяців минулих років.

На підставі своїх спостережень і спостережень за минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода у поточному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з даними їхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.

Щоб систематизувати знання учнів III-IV класів, складають таблиці на дошці і в зошитах.

Наприкінці уроку розглядають картини та інші ілюстрації, з'ясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який це місяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картину можна намалювати. Можна запропонувати учням у найкоротшому творі описати пору року.

На заключному етапі уроку вчитель робить підсумок і оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень на наступний місяць, показує деякі прийоми роботи.

Як підсумок, треба сказати наступне. Спостереження мають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу. Роль вчителя в організації таких спостережень є передусім організаційною, також він допомагає школярам залучитися до спостережень, зацікавлює їх. Величезне значення мають також проведені підсумки спостережень, оформлення результатів спостережень. Таку роботу слід проводити систематично, урізноманітнювати форми та прийоми.

Спостереження за природою в 1 та 2 класах

Організація спостережень, обговорення результатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основою здійснюються на уроках "Я і Україна". Проте ці види занять можна поєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.

Другокласники спостерігають протягом року за положенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами, змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.

За Сонцем другокласники спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.