Сторінка
8

Формування самомоніторингових процесів в старшому дошкільному віці

Якщо ти будеш чітко стежити за моїми командами і записувати літери, на яких бджола робить зупинку, то наприкінці подорожі бджоли ти зможеш прочитати отримане слово. Запам'ятай: за кожну команду бджола перелітає тільки на сусідню клітинку, далеко літати вона не вміє.

Примітка для батьків.

Починати гру можна з будь-якого місця. Заздалегідь продумайте, яке слово повинне вийти, і складіть «просторову» інструкцію.

Цю гру можна використовувати багато разів. Намагайтеся, щоб за перельотами бджоли дитина стежила тільки очима, не водячи пальцем по полю.

Нижче, як приклад, ми приводимо кілька варіантів гри.

Варіант 1.

Бджілка сиділа на букві Ш. Запиши цю букву. Потім бджола полетіла. Стеж за напрямком польоту і зупинками.

Нагору, нагору, нагору, зупинка. Униз, зупинка. Праворуч, нагору, зупинка. Уліво, уліво, униз, зупинка. Яке слово вийшло?

Варіант 2.

Бджілка сиділа на букві Г. Запиши її. Далі вона полетіла так: Уліво, уліво, униз, униз, униз, зупинка. Праворуч, праворуч, праворуч, нагору, зупинка. Ліворуч, ліворуч, ліворуч, зупинка.

Куди прилетіла бджілка? Яке слово вийшло?

Чи можеш ти робити дві справи відразу?

Як ти думаєш, чи можна одночасно читати і про себе, і вголос? Ще як можна! Переконайся сам. Читай оповіданнячко про себе, але кожне друге слово вимовляй голосно.

Казка про розумне мишеня.

У цей час по доріжці

Йшов звір страшніше кішки, Був на щітку він схожий.

Це був, звичайно, їжак.

А назустріч йшла їжачиха,

Вся в голках, як кравчиня.

Закричав мишеняті їжак:

Від їжаків ти не підеш!

От йде моя господиня,

З нею в пятнашки пограй-но,

А зі мною – у чехарду.

Виходь скоріше – я чекаю.

А мишеня це чуло,

Та подумало і не вийшло

– Не хочу я в чехарду, –

На голки потраплю.

Довго чекали їжак з їжачихою,

А мишеня тихо

По стежині між кущів,

Прошмигнуло – і було таким.

С. Маршак

Примітка для батьків.

Для виконання завдання можна використовувати тексти, приведені як у цій вправі, так і у вправі №5, а також невеликі розповіді з підручника по читанню.

Правила читання також можна змінювати:

називати вголос кожне 3 слово;

вимовляти вголос останнє слово в реченнії;

вимовляти вголос усі іменаі;

вимовляти уголос усі слова, що починаються на звук [к] чи, наприклад, на голосний.

Якщо дитині важко справитися з завданням, допоможіть їй, попередньо підкресливши в обраному тексті слова, що за умовою необхідно буде вимовляти вголос.

Як сказати слово, не вимовляючи ані звуку.

Перед тобою скорочена абетка. У ній залишилися тільки ті букви, що найчастіше зустрічаються в словах.

Під кожною з них написана цифра: вона вказує на кількість ударів, який відповідна буква стане позначатися. Виходить, що слово можна не тільки чи прочитати вимовити, але і пропустити.

Давай спробуємо. Три хлопка, пауза. П¢ять хлопків, пауза. Два хлорка. Що ми пропустили? Правильно: вийшло слово «КИТ». Починаємо грати. Сподіваюся, ти не пропустив мої пояснення.

Спробуємо пропустити слово «КОСА», «ТИСА», «КИЦЯ».

А тепер уважно послухай, що за слово пропущу я.

Примітка для батьків.

Загадуйте будь-які слова, які можна скласти з цих букв: коса, сито і т.д.

Наше дослідження присвячене мало розробленому в психології і педагогіці питанню про формування самомоніторингових процесів та самоконтролю дітей дошкільного віку.

Численні факти спостереження вихователів і психологів, свідчать про те, що в педагогічній практиці виробленню в кожної дитини необхідних навичок самоконтролю приділяється вкрай недостатньо уваги, а нерідко вона просто відсутня. У той час як і при відмінних знаннях теорії й умінні застосовувати її не можна цілком захистити себе від помилок, і старші дошкільнята, навіть знаючи як варто контролювати себе, не завжди роблять дію самоконтролю. Тому вони мають потребу в спеціальному спонуканні, щоб самоконтроль мав місце в їхній навчальній роботі, щоб вони зверталися до способів дії, зверталися до зразка дії. Самомоніторинг відіграє важливу роль в інтелектуальній діяльності дошкільників, багато в чому визначаючи її успішність.

Отже, треба навчати дітей самомоніторингу та самоконтролю. Без цих процесів неможлива творча діяльність. Виховання навички самоконтролю в дітей має велике значення. Значення самоконтролю значно зростає ще і тому, що в даний час більше приділяється уваги створенню на заняттях проблемних ситуацій і самостійному пошуку їхніх рішень. Широко починають використовуватися системи розвиваючого навчання. У рамках системи розвиваючого навчання ми формуємо теоретичне мислення дітей. Але розвиваючи мислення, ми не можемо залишити без уваги формування компонентів навчальної діяльності і зокрема – самомоніторингових процесів та самоконтролю. Дитина не зможе будувати логічні ланцюжки і робити правильні висновки, якщо в неї відсутній контроль своїх дій і дій товаришів.

Таким чином, метою нашого дослідження було виявлення шляхів формування самомоніторингових процесів та самоконтролю. Проаналізувавши психолого-педагогічну і методичну літературу, провівши спостереження за дітьми й експеримент, ми прийшли до висновку, що гіпотеза наша підтверджується. Ефективність формування навички самоконтролю у дітей дошкільного віку досягається в результаті використання таких методів і прийомів як бесіда; фронтальна, взаємна й індивідуальна перевірка виконаного завдання; рішення і складання задач; рішення задач різними способами і рішення спеціально підібраних завдань. Тому навчання самоконтролю повинне знайти місце при поясненні нового матеріалу і його закріпленні, що буде додавати процесу формування знань, умінь і навичок високу ефективність, робити його усвідомленим, міцним. Безпомилковим. Доцільним стає вивчення особливостей формування саморегуляції в дошкільному віці, тому що саме в цьому віці йде інтенсивний розвиток усіх здібностей і задатків дітей, що обумовлюють подальше успішне адекватне навчання в школі.