Сторінка
6

Пізнавальна активність дошкільнят

Вихователь створює ігрову ситуацію, пропонуючи розселити всіх звірів по будиночках. На дошці заздалегідь розставлені фігурки африканських тварин: лева, жирафи, слона, зебри, крокодила, страуса. У дітей на столах - набори прямокутників різної величини. Вихованці пропонують різні варіанти виконання завдання. Правильним є той варіант, в якому пропонується спочатку розмістити тварин та геометричні фігури в порядку збільшення (зменшення), а потім уже робиться логічний висновок, хто в якому будинку (прямокутнику) має мешкати.

Робота з проведення дитячого експериментування як засобу стимулювання пізнавальної активності старших дошкільнят

Розумове виховання дітей передбачає формування в них активного пізнавального ставлення до навколишнього світу, здатності довільно регулювати свою пізнавальну діяльність, вміння орієнтуватися у різноманітних явищах та предметах.

Усе це сприяє створенню внутрішніх передумов, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дошкільнят, здатність дітей творчо застосовувати знання для розв'язування практичних завдань.

Відмітимо при цьому, що експериментування - вид специфічної діяльності, яка стимулює пізнавальну активність дитини. Зважаючи на те, що становлення пізнавальної активності відбувається по-різному на різних вікових етапах (у молодшому віці дитина звертається із запитанням "чому?" до дорослого, а старше дошкільня таке запитання ставить собі), то й характер взаємодії дорослого з вихованцями різного віку теж має бути різним.

При цьому дорослий має спрямовувати пізнавальну активність дітей на конкретні предмети та явища.

Кожний рівень пізнавальної активності зумовлений своїми причинами, тож і робота з дітьми відповідно потребує різних видів взаємодії з ними дорослих (насамперед вихователя та батьків).

Діти з високим рівнем пізнавальної активності самостійно виділяють для себе пізнавальне завдання та здійснюють цілеспрямований пошук, установлюючи при-чинно-наслідкові зв'язки та відношення. Вони висувають кілька можливих варіантів, обґрунтовують, оцінюють події, активно розв'язують можливі конфлікти, намагаються з'ясувати причини того, що трапилося, та шляхи виходу із ситуації, легко відтворюють хід подій у минулому та передбачають, як вони складуться в майбутньому.

Діти із середнім рівнем пізнавальної активності розуміють характер зображених подій, але не вміють установити їх причини, виражають своє ставлення не до самої ситуації, а тільки до окремих персонажів, виділяють тільки одну причину того, що трапилося, і вважають її єдиною. Ставлять багато запитань замість самостійного пошуку відповідей.

Діти з низьким рівнем пізнавальної активності обмежуються переліком зображених персонажів або дій без установлення залежності чи зв'язку між ними. Вагаються у визначенні причин подій. Тактика взаємодії вихователя з дітьми, які мають різний рівень розвитку пізнавальної активності, вказана в таблиці 1.

Таблиця 1

Робота з дітьми, що мають різні рівні розвитку пізнавальної активності

Для дошкільняти важливо не що робити, а - з ким. Тому педагог має заслужити довірче ставлення до себе з боку дітей та вважати це головною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. Плануючи та організуючи дитяче експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію, визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з дітьми.

Нижче наведені плани-конспекти проведення дитячих експериментів зі старшими дошкільнятами.

І. Таємниці магніту

Мета: ознайомити дітей з магнітом та його властивостями.

Обладнання: магніти, аркуші паперу, дерев'яні кубики, клаптики тканини, пластмасові іграшки, скло, металевий дріб'язок.

Проблемна ситуація. "Ось у мене в руках магніт. Що ви про нього чули та знаєте?" — запитує педагог у вихованців.

Пошукові дії: визначити, які речі притягуються магнітом, а які — ні; зробити ланцюжок із скріпок, не з'єднуючи їх між собою, та примусити ці скріпки рухатися; “оживити” скріпки, примусити їх "танцювати"; витягти з банки дрібні металеві речі за допомогою магніту.

Діти обговорюють побачене, те, що їх вразило.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми: не заважати дітям експериментувати; не стояти над ними, повчаючи та оцінюючи словами "так" чи "не так".

Висновки після експериментування. Діти розповідають вихователю, що вони виявили, граючись з магнітом: магніт притягує не всі речі, а тільки залізні, металеві; існують сильні та слабкі магніти.

ІІ. Що вміє магніт?

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з магнітом, його властивостями.

Матеріали: магніти, аркуші паперу, пластмасові літери, клаптики тканини, скріпки, цвяшки, шпильки, дерев'яні кубики, банка з водою.

Проблемна ситуація. Вихователь показує дошкільнятам фокус: на паперовому аркуші, що висить вертикально, тримаються ножиці.

— Діти, спробуйте і ви так, - звертається до дітей педагог. — Чому ж у вас ножиці падають? Хто здогадався, в чому річ?