Сторінка
3
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 8 публікаціях автора, з них 5 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено науковий апарат дисертації, розкрито теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про вірогідність результатів і їх апробацію.
У першому розділі – „Теоретичні засади виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури” – здійснено аналіз понятійного змісту існуючих наукових поглядів на сутність і особливості морально-ціннісних орієнтацій підлітків, виділено найважливіші структурні компоненти морально-ціннісних орієнтацій, їхні функціональні значення у соціумі й індивідуальній свідомості, розкрито особливості світової художньої культури як важливого чинника розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
На основі узагальнення результатів аналізу філософсько-естетичних і психолого-педагогічних праць (Т.Аболіна, М.Каган, А.Комарова, Г.Костюк, Д.Леонтьєв, О.Леонтьєв, В.Ядов) було визначено, що морально-ціннісні орієнтації – це поняття, яке відображає спрямованість особистості на засвоєння гуманістичних моральних цінностей суспільства, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя й орієнтацію на них у процесі задоволення своїх потреб. Відзначено, що морально-ціннісні орієнтації є одним із найважливіших елементів структури особистості, оскільки в них сконцентровано виражені суб’єктивні ставлення особистості до об’єктивних рівнів її буття, які зумовлюють спрямованість її соціальної поведінки. Вони істотно впливають на стиль мислення і життя індивіда, перебіг емоційних і мотиваційних процесів, а також формування інтересів особистості. Виховання людини в цілому можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій. Надзвичайно важливим у цьому процесі є спрямування підростаючої молоді до загальнолюдських гуманістичних моральних цінностей.
Обґрунтовано, що зміст і характеристики феномена „морально-ціннісна орієнтація особистості”, визначається базовими категоріями „цінність”, „моральна цінність”, „ціннісна орієнтація”. Враховуючи, що предметом нашого дослідження є пошук педагогічних умов удосконалення процесу виховання гуманістичних морально-ціннісних орієнтацій підлітків, на основі новітніх наукових праць було розкрито особливості їх формування, функціонування й ієрархічної структури.
Враховуючи феноменологію духовного становлення і самовизначення особистості в культурному просторі, розроблену М.Бахтіним, В.Біблером, Л.Виготським, М.Каганом, О.Канарським, О.Леонтьєвим, обґрунтовано вплив творів світової художньої культури на розвиток морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Особливості та проблеми виховання особистості засобами творів світової художньої культури розкрито у працях Л.Масол, Н.Миропольської, О.Комаровської, Б.Неменського, С.Ничкало, О.Ростовського, О.Рудницької, Г.Шевченко, А.Щербо, О.Щолокової. Опираючись на концептуальні положення і методичні рекомендації щодо естетичного виховання учнівської молоді, на основі праць цих науковців визначено, що твори світової художньої культури акумулюють і зберігають системи цінностей, ціннісних пріоритетів суспільства, виражаючи таким чином потреби суспільства у поширенні й функціонуванні моральних цінностей. У той же час, твір мистецтва як духовний феномен виражає субстанціональні властивості морально-ціннісної сфери особистості як у своїй предметній структурі, так і в функціональних значеннях, через які художня творчість входить у духовну культуру особистості, відкриває можливість осягнення особистісних смислів і оцінок іншої людини, виконуючи при цьому роль внутрішнього джерела її розвитку і регулятора зовнішньої поведінки.
На засадах культуротворчих концепцій мистецтва (В.Діденко, В.Малахов, Л.Масол, В.Панченко, В.Толстих), які доводять здатність людини у художній діяльності не тільки пізнавати, відображати об’єктивну реальність, а й продуктивно діяти в системі культури, впливати на всі сфери духовного буття людини, проаналізовано основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій і механізм їх засвоєння засобами творів художньої культури.
Враховуючи особливості морально-ціннісного розвитку та сприйняття художніх творів учнями молодшого підліткового віку, визначено такі основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій підлітків: когнітивний – як система засвоєння особистістю „соціальних знань”: понять, правил, оцінок, норм, переконань, поглядів, вірувань, цінностей; емоційно-мотиваційний – включає мотивацію, особистісний сенс цінності, який викликає і закріплює в учнів позитивні емоції, інтерес, бажання і як наслідок формує стійке прагнення дотримуватися певних норм і правил; діяльнісний – фіксує готовність практично діяти у напрямі того ставлення до об’єктів, яке пов’язане з когнітивним і емоційним компонентами та сукупністю відповідних прийомів діяльності, уміннями і навичками.
Виявлено характерологічні якості учнів підліткового віку, на основі яких формуються морально-ціннісні орієнтації: потреба у соціальній взаємодії, розширення кола інтересів, інтенсивність процесів ідентифікації і самореалізації.
У другому розділі – „Стан вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків” було визначено основні параметри діагностування стану вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків; організовано і здійснено педагогічне діагностування й аналіз рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури.
Критеріями і показниками вихованості морально-ціннісних орієнтацій визначено: когнітивний (розуміння сутнісної ідеї і змісту основних моральних цінностей; розуміння їх відображення в творах мистецтва; наявність уявлень і понять про морально-ціннісні орієнтації особистості; загальна морально-ціннісна ерудиція учнів; морально-ціннісний тезаурус (активний фонд спеціальних знань); знання про основи моральних стосунків між людьми; знання практичного характеру – адекватної певним умовам та обставинам поведінки, зображеної у художніх творах у зіставленні їх з особистим життєвим досвідом); емоційно-мотиваційний (наявність емоційного ставлення, вираженого в особистісному осмисленні певної моральної цінності; глибина емоційної оцінки й обґрунтованість емоційних моральних суджень; адекватне емпатійне сприйняття цінностей, почуттів та емоцій, відображених у творах мистецтва, їх особистісне переживання та осмислення; рефлексія – наявність самороздумів, самооцінки, самоінтерпретації власної моральної культури у зіставленні її з морально-ціннісним досвідом минулого та сучасного суспільства; потреба у самооцінці, саморозвитку та самовдосконаленні; критичність думок, переживань, вчинків; морально-етична та естетична мотивація вчинків як вираження моральних потреб підлітка (адаптація – індивідуалізація – інтеграція); інтерес до вивчення морально-ціннісного досвіду людства, відображеного у творах світової культури; прагнення до збагачення власного емоційно-естетичного і морального досвіду у художньо-творчій діяльності); діяльнісний (уміння знаходити прояви морально-ціннісних орієнтацій людей у художніх творах та в повсякденній дійсності; уміння аналізувати моральні цінності, відображені в художніх творах, пов’язувати їх з конкретно-історичними соціальними умовами і власним життєвим досвідом; уміння і навички морально-етичної поведінки, дотримання їх у повсякденному житті; морально-ціннісна зорієнтованість міжособистісного спілкування, здатність відстоювати власні моральні переконання; сприяння побудові партнерських стосунків з людьми на основі моральних норм поведінки, протидія аморальним проявам у навколишній дійсності).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Загальнодидактичні традиції створення навчальної літератури
Драматизація казки Наталі Забіли “про півника та курочку і про хитру лисичку”
Проблема формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога
Розвиток національної свідомості учнів
Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження