Сторінка
3

Фінасова незалежність місцевого самоврядування. Практика місцевого оподаткування в Україні

В УРСР напротязі 1924-1989 років перелік місцевих податків і зборів обмежувався кількісно та вони не відігравали суттєвої фіскальної ролі в забезпеченні фінансової бази регіонів, їх питома вага в доходах місцевих бюджетів тенденційно зменшувалася і в 1989 році досягла рівня – 2,2%

Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в Україні після проголошення нею незалежності. Місцеві податки і збори фактично було роздержавлено, виведено із складу державних податків, і вони почали розглядатись як власні доходи місцевого самоврядування.

У Законі “Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування” передбачено право місцевих рад запроваджувати на своїй території місцеві податки і збори. Практика запровадження їх протягом 1991-1993 років пов’язана з неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування і прокуратури, викликаними неврегульованістю цього питання в спеціальному законодавчому акті. Давня ж нормативна база не відповідала новим реаліям.

Законодавче врегулювання порядку справляння місцевих податків і зборів в Україні, яке було проведене разом із прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, Закону України “Про систему оподаткування” та низки інших нормативних документів, створило необхідне правове поле для функціонування місцевого оподаткування, сприяло його становленню та зміцненню.

Так, 1992 році за рахунок місцевих податків і зборів формувалося лише 0,2 % доходів місцевих бюджетів України, а вже через рік після виходу Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” їх питома вага збільшилась до 1% сукупних доходів місцевих бюджетів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчила, що використання їх в Україні поки що вкрай неефективне і вони не виконують свої функцій. Так, у 1994 році планувалося отримати від місцевих податків і зборів 10 трлн.крб., за планом трохи більше 2% доходів консолідованого бюджету України і 4,8% сукупних доходів місцевих бюджетів. Фактично ж було отримано 901,9 млрд.крб. доходів від місцевих податків і зборів, тобто 9% планової суми цих надходжень.Таким чином, реальні надходження від місцевих податків і зборів склали в консолідованому бюджеті 0,2%, а їхня частка в доходах місцевих бюджетів – 0,45%. Одна з причин зриву плану з місцевих податків і зборів полягала в тому, що більше 6 тис. місцевих рад у 1994 році не запровадили на своїй території таких податків.

У 1995 році було заплановано отримати 11 трлн. крб. місцевих податків і зборів, що становило 0,55% загальних доходів консолідованого бюджету України і 1,55% сукупних доходів місцевих бюджетів. За рік отримали 12,5 трлн.крб. місцевих податків і зборів.

У 1996 році було заплановано отримати 189,6 млн.грн. місцевих податків і зборів. Фактичні надходження склали 285,1 млн.грн. Це 0,95% доходів зведеного бюджету України і 2,4% сукупних доходів місцевих бюджетів. У 1997 році надходження від місцевих податків і зборів склали 360,4 млн.грн.

У 1998 році у місцеві бюджети надійшло 392,1 млн.грн. місцевих податків і зборів, що склало 2,0% доходів місцевих бюджетів.

За останні роки чітко визначилась позитивна тенденція щодо збільшення абсолютних надходжень місцевих податків і зборів в доходну частину місцевих бюджетів. Однак більш показовішими для аналізу є дані про відносні величини місцевих податків в доходах місцевих бюджетів.

Фіскальне значення місцевих податків і зборів по-різному проявляється у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів в регіональному розрізі. При середньому значенні по Україні – 2,0% від доходів місцевих бюджетів, місцеві податки і збори в доходах окремих адміністративно-територіальних одиниць були дещо вищими за питомою вагою у загальних надходженнях. Так, у Хмельницькій області у 1998 році місцеві податки і збори склали 3,2% від доходів місцевих бюджетів, в Одеській та Чернівецькій областях – по 2,9%, Запорізькій і Волинській областях – по 2,7%. В той же час, в Житомирській, Миколаївській та Тернопільській областях цей показник становив 1,3%, а в Закарпатській області – 1,2% (див.табл.1)

Таблиця 1

Питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів України у 2004 році, тис.грн.