Сторінка
1

Загальні вимоги до розміщення, будівництва та використання захисних споруд цивільної оборони

Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом ХНР радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах цивільної оборони (ЗС ЦО). З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслугову­вання населення.

ЗС повинні приводитись у готовність для прийому населення у терміни, що не перевищують 12 годин, а на АС та ХНО повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення.

ЗС, що входять у склад АС та ХНО, необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачувати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.

Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (падалі - підприємства), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність категорованих міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачатись у сховищах.

Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої ка­тегорії по ЦО та інших об'єктів господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в некатегорованих містах, селищах та сільських населених пунктах, та населення, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення, повинно передбачатись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).

Фонд ЗС для робітників та службовців підприємств створюється на території цих підприємств або поруч з ними, а для решти населення - у районах житлової забудови.

Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, шляхом:

а) комплексного освоєння підземного простору для гос­подарських потреб з урахуванням пристосування і використання його споруд в інтересах захисту населення, як то:

• пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують;

• пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують;

• пристосування під сховища метрополітенів;

• пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин;

б) пристосування під захисні споруди приміщень в цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують, або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.

Проектування ЗС здійснюється відповідно до будівельних норм і правил проектування ЗС ЦО та інших нормативних документів.

Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що ховаються, відповідно до схеми розміщення ЗС ЦО.

Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що роз­ташовані в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час.

У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення ховається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації.

При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забез­печують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств.

Всі сховища цивільної оборони (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АС і в метрополітенах) по­винні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу над­лишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ДРф = 100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями, (А) рівну 1000. Вони також повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від розра­хункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактері­альних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (OP), a також при необхідності від катастрофічного затоплення, ХНР, перелік яких приймається відповідно до обов'язкового додатка 2, СНіП 2.01.51-90, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядер­них енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.

Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахованої кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АС).

Протирадіаційнні укриття повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу іонізуючих випромінювань при радіо­активному зараженні (забрудненні) місцевості, і припускати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо АС).

При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ЛРф=20 кПа (0,2 кгс/см2).

Залежно від місця розташування, ПРУ повинні мати ступінь ослаблення радіації зовнішнього випромінювання - коефіцієнт захисту Кз (крім ПРУ, розміщуваних у районах АС), рівний:

а) на об'єктах першої і другої категорії по цивільній обороні, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін підприємств - 200;

б) у зонах можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) за межею зон можливих сильних руйнувань:

200 - для працюючих змін некатегорованих підприємств, формувань цивільної оборони та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;