Сторінка
2

Забруднення води. Експозеційна доза. Захист економічних інтересів підприємств і органів, як основа соціальної безпеки суспільства

Отже зміна будь-якого показника спричиняє до погіршення якості питної води. Нижче наведемо ще деякі показники, за якими оцінюють не тільки якість води але й непридатність до споживання:

- Окисленість. Величини окисленості більше 5 – 8 мг/л кисню вказує на можливе забруднення води стічними водами; викликає піну води у парових котлах; вказує на можливість розвитку органічних речовин в охолоджуючих теплообмінних апаратах;

- Жорсткість – це властивість, зумовлена наявністю солей кальцію й магнію вигляді сульфатів, хлоридів і бікарбонатів. Підвищена жорсткість спричиняє до перевикористання мила, утруднення варіння м'яса та овочів; жорстокість води господарсько – питного значення повинна бути не більше 7 мг – екв/л в окремих випадках – до 14 мг/ л. Більшість вчених вважає, що чим м’якша вода тим більша ймовірність серцево – судинних захворювань.

Залізо – підвищення вмісту заліза у воді господарсько – питного водопроводу впливає на смак води, може викликати старіння білизни і появу ржавчини; вміст заліза у питній воді не повинен перевищувати 0,3 мг/ л;

Сульфати та хлориди – викликають агресивність води по відношенню до бетону на силікатному цементі; Ці речовини негативно впливають на функції системи травлення. Мінералізація негативно впливає також на вагітність, на плід і новонароджених, збільшує ймовірність гінекологічних захворювань;

Фториди – підвищення їх вмісту викликає мінералізацію води, що перешкоджає її використанню у питних цілях; недостаток фтору у питній воді менше 0,5 мг/ л, а також його залишок – більше 1,5 мг/ л – при довготривалому вживанню такої води викликає захворювання зубів – ендемічний флюороз;

Аміак, нітрати, нітрити – вміст їх є сигналом, що вода забруднення стічними водами; Ці речовини спричиняють до захворювання крові, особливо у дітей (дитячий ціаноз), зв’язування у крові форм гемоглобіну.

Розчинений кисень – підсилює корозію металу котлів та водопровідних труб;

Сірководень – надає воді поганий запах; викликає корозію труб і їх заростання в результаті розвитку сіркобактерій;

Найбільш поширена хвороба, яка передається через води Гепатит А. В народі цю хворобу також називають “жовтяниця”. Поширення цієї хвороби відбувається через водний, побутовий та харчовий шлях. На території України забруднення води вірусом Гепатиту є досить поширене. Для Івано – Франківської області річні показники захворювання сягають 300 – 500 випадків на кожні 100 тисяч населення., з яких третину складають діти. В захворюванні на гепатит А в області чітко виражена осінньої - –зимова сезонність (вересень – лютий), коли реєструється від 0 % до 82 % випадків захворювання на рік. Під час досліджень проведених обласною СЕС виявлено, що хвороба найбільш поширена у гірських районах ( 114 – 645 на 100 тис. нас.), де є постійні проблеми із водопостачанням, і населення користується в основному водою з відкритих джерел. Нижчий рівень захворюваності приурочений до басейну річок Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської (68 – 469 на 100 тис. населення).

У багатьох випадках якість води може також погіршуватися під час її обробки на очисних станціях. По – перше, в якості когулянта там часто використовують алюміній. Однак накопичення алюмінію у питній воді викликає небезпеку, так як є данні, що алюміній здатний накопичуватися в організмі людини, особливо в головному та спинному мозку, і негативно впливати на нервову систему людини (хвороба Альцгеймера). Ще небезпечнішим є хлорування води. Тут проблема полягає в тому, що хлорування можна використовувати для добре очищеної води, яка на території України взагалі відсутня. Хлорування призводить до появи найбільш токсичних речовин, ніж ті, які знаходяться у воді. Зараз встановлено, що хлорування води збільшує її токсичність у 3 – 6 раз по відношенню до оброки. Надмірне хлорування води може викликати утворення у воді групи небезпечних речовин – діоксини. Ці речовини називаються “гормонами деградації людини”, так як вони різко послаблюють імунну систему людини. В організмі людини за рік не повинно поступати більше 0,000002 г діоксинів.

У деяких випадках хлор не очищає воду від таких небезпечних мікроорганізмів, як цисти лямблій (вони стійкі до хлору). Знищує небезпечні мікроорганізми хлор також знищує й корисні бактерії мікрофлори кишечника людини.

Небезпечним фактором водопостачання є поганий стан труб через які подається вода і які десятками років не мінялися. Хімічні та бактеріологічні речовини накопичуються у них роками, поки не досягнути “критичної маси”, після чого попадають у крани квартир. У трубах також спостерігається таке явище як розмноження синьо – зелених водоростей, виділення яких досить небезпечне для людини ( так звані ДВ – молекули, які проявляють стійкість до кипіння та хлору).

2. Тема: „Характеристика надзвичайних ситуацій і радіактивного випромінювання”

Експозиційна доза

Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Беккереля, а потім дослідженнями П'єраі Марії Кюрі явища радіоактивності.

Поняття «іонізуюче випромінювання» об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іонізувати і руйнувати біологічні об'єкти.

* Іонізуюче випромінювання — це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.

* Корпускулярне — потік елементарних частинок .із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах. Це а і b частки, нейтрони, протони та ін.

* Фотонне — потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це у -випромінювання і рентгенівське випромінювання.

Вони різняться умовами утворення і властивостями: довжиною хвилі й енергією. До фотонного випромінювання належить й ультрафіолетове випромінювання — найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла (довжина хвилі 400*10-9м).