Сторінка
4

Забруднення води. Експозеційна доза. Захист економічних інтересів підприємств і органів, як основа соціальної безпеки суспільства

Наукові дослідження визначають підходи до управління економічною безпекою підприємства лише через призму ризиків, але поняття ризику на нашу думку є дещо обмеженим у даному випадку і не розкриває мовної суті поставлених проблем. Тому дозволимо собі дати наступне визначення поняття управління економічною безпекою підприємства.

Управління економічною безпекою підприємства ще є ціленаправлений вплив керуючої системи (суб'єкта управління) на керовану систему (об'єкт управління) з метою мінімізації, уникнення, негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів впливу і можливих їх наслідків, які посягають на інтереси підприємства.

Складність процесу управління економічною безпекою на підприємстві обумовлюється не лише недостатнім розвитком теоретичної бази дослідження, недостатністю розуміння менеджерами підприємств важливості даної проблеми, але й багатогранністю даної проблеми, великою кількістю складових безпеки, відсутність можливості достовірної, точної оцінки прояву факторів небезпеки. Тому виходом із даної ситуації є застосування системного підходу.

Дослідження діяльності економічної безпеки підприємства з позицій системного підходу дозволяє найбільш повно і багатогранно дослідити цю специфічну діяльність і визначити оптимальні шляхи підвищення її ефективності.

Аналіз літературних джерел дозволяє визначити переваги використання системного підходу у теорії і практиці, тобто:

• побачити предмет дослідження як одне ціле, що складається із множини елементів;

• різнобічно дослідити предмет;

• дослідити предмет у процесі розвитку і взаємозв'язку із іншими предметами;

• побудувати оптимальну структуру організації;

• грамотно організовувати діяльність і забезпечити її максимальну ефективність.

Використання зазначеного методу при управлінні економічною безпекою на мікроекономічному рівні передбачає:

• проведення аналізу реальних і потенційних умов в яких відбувається сучасна підприємницька діяльність;

• виявлення факторів, що впливають на ефективність забезпечення безпеки підприємства, їх оцінка;

• визначення цілей, які необхідно досягнути в процесі забезпечення безпеки;

• характеристика суб'єкта і об'єкта захисту;

• планування заходів по усуненню і локалізації загроз;

• вибір засобів для забезпечення безпеки;

• дослідження методів забезпечення безпеки;

• визначення специфіки організації і управління процесом забезпечення безпеки;

• реалізація заходів по усуненню загроз і небезпек.

Аналіз категорії економічної безпеки стосовно умов розвинутих країн і України, показує, що наша держава стикається з цілою низкою загроз, не властивих першим. В розумінні українських законодавців, «загрози національної безпеки – це наявні і потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України». Таке формулювання закріплено Законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.03. Очевидно, що загрози економічної безпеки держави також підпадають під це визначення. До таких загроз можна віднести необхідність інтеграції у систему міжнародних інститутів, що вже склалася; складнощі з ідентифікацією положення системи, пов'язані з асиметричністю інформаційного простору, і, як наслідок, неможливість ухвалення оптимальних управлінських рішень.

Ринкові відносини вносять істотний елемент невизначеності і ризику в діяльність організації і її керівництва. Якісний рівень менеджменту, високий професіоналізм персоналу, а також можливий збіг обставин в процесі розробки і ухвалення управлінських рішень визначальним чином впливають на наслідки ризику в діяльності організації. Не піднімаючи питання про конкретний вид ризику і його класифікаційної приналежності, доцільно звернути увагу на те, що з ризиком пов'язані як прогресивний напрям розвитку, так і регресивний, здатний привести до розвитку важких кризових ситуацій для організації, які загрожують її безпеці і подальшій діяльності.

В цих умовах виключно важливе значення набуває достовірність і повнота інформації про чинники внутрішнього і зовнішнього середовища, що роблять істотний вплив на життєдіяльність організації. Чим вище рівень достовірності і повноти інформації, тим менше ступінь невизначеності і ризику, тим більше безпека організації як системи.

На макрорівні з позицій системності сучасними науковцями-дослідниками визначаються напрямки забезпечення безпеки підприємницькій діяльності в Україні, а саме:

1. Аналіз і прогнозування основних умов проведення бізнесу в Україні на сучасному етапі;

2. Недоброякісна конкуренція як найбільш впливовий фактор впливу на формування ринкових відносин;

3. Визначення мети процесу забезпечення безпеки;

4. Об'єкти діяльності по забезпеченню безпеки;

5. Суб'єкти діяльності по забезпеченню безпеки;

6. Засоби і методи діяльності по забезпеченню безпеки;

7. Роль і місце системи забезпечення безпеки в системі діяльності підприємств.

Список використаної літератури

1. Бурдіян Г., Дерев’янко В., Кривульченко А., Навколишнє середовище та його охорона. – К. 1993.

2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Основи екологічних знань. – К., 1995.

3. Барабаш М.Б. Екологічні проблеми України. – К., 1989.

4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – К. 2000.

5. Косевцов В., Бінько І. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів : Монографія. - К. : НІСД, 1996. – 53 с. - (Сер. "Нац. безпека"; Вип. 1).