Сторінка
3

Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище”

Здатнiсть особистостi до спiлкування включає в себе мотивацiйний, комунiкацiйний, перцептивний, iнтеракцiйний та емоцiйний компоненти. Сфера спiлкування особистостi утворюється низкою психологiчних механiзмiв, використовує безлiч засобiв -- вiд усної та писемної мови до математичних, фiзичних, хiмiчних символiв i формул, технiчної графiки, художньої символiки, пантомiмiчної мови жестiв та iн.

Психiчнi властивостi особистостi вiдчувають на собi вплив соцiальних факторiв, опосередковуються ними - i спiлкування, i спрямованiсть, i самосвiдомiсть, i досвiд, i iнтелект, i темперамент. Однiєю з властивостей людини, що формується пiд безпосереднiм впливом суспiльства, взаємодiї особистостi з iншими людьми, є характер.

Характер - це особливi прикмети, риси, котрих людина набуває в суспiльствi. Таких рис психологи налiчують декiлька тисяч. Характер утворюється iз сукупностi стiйких iндивiдуальних особливостей особистостi, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей. Характер зумовлює типові для особистості засоби поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Знаючи характер людини, можна передбачити, як вона буде діяти за тих чи інших умов; характер - це певна програма поведінки. В ньому можна виділити провідні та другорядні риси. Є цільні, суперечливі, сильні, вольові та слабкі характери.

Структура рис характеру виявляється у тому, як людина ставиться:

а) до інших людей, демонструючи уважність, принциповість, комунікативність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;

б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зацікавленість або протилежні риси;

в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;

г) до себе, виявляючи розумний егоїзм, впевненість у собі, нормальне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси;

Деякі риси характеру можуть бути розвинуті надміру, і це призводить до формування так званих акцентуйованих рис характеру. Акцентуації характеру — це крайні варіанти норми характеру як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії, вчинки людини.

Виділяють такі основні типи акцентуації характеру:

• інтровертний тип, якому властиві замкненість, утруднення у спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими;

• екстравертний тип, якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, поверховість;

• некерований тип - імпульсивний, конфліктний, категоричний, підозріливий;

• неврастенічна акцентуація — з домінуванням хворобливого самопочуття, подразливості, підвищеної втомлюваності;

• сенситивний тип - з надмірною чутливістю, лякливістю,сором'язливістю, вразливістю;

• демонстративний тип, якому властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті.

Бiльш детальна характеристика цих та iнших типiв акцетуацiй дається у працях К.Леонгарда, А.Лiчко. Взагалi акцентуйованим особистостям украй необхiдно за допомогою психолога блокувати акцентуйованi риси характеру, якi призводять до мiжособистiсних та внутрiшнiх конфлiктiв.

Характер тiсно пов'язаний з темпераментом, який може сприяти або протидiяти розвитковi певних рис характеру. Тому важливо знати свiй темперамент. Так, холерику або сангвiнiку легше, нiж меланхолiку чи флегматику, сформувати в собi iнiцiативнiсть i рiшучiсть. Однак для холерика може стати серйозною проблемою формування стриманостi та самоконтролю, а для сангвiнiка -- вимогливiсть до себе та самокритичнiсть. Меланхолiку важче долати сором'язливiсть i тривожнiсть, а флегматику - розвивати активнiсть.

Характер формується з перших днiв життя людини до останнiх його днiв. У першi роки життя провiдним фактором розвитку характеру стає наслiдування дорослих; у молодшому вiцi поряд iз наслiдуванням на перше мiсце виступає виховання. А починаючи з пiдлiткового вiку важливу роль у формуваннi характеру вiдiграє самовиховання. Характер може свiдомо, цiлеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки змiнi соцiальної поведiнки, спiльної дiяльностi, спiлкування з iншими людьми. Треба знати, що характер можна змiнювати протягом усього життя людини.

Отже, властивостi людини становлять неперервну єднiсть з внутрiшнiм i зовнiшнiм середовищем, а поведiнка, дiї, вчинки людини є похiдними вiд її психiки.

2. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту – є одним із способів запобігання несприятливого впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

В залежності від призначення всі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) поділяються на такі класи: ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, одяг спеціальний захисний, засоби захисту ніг, засоби захисту рук, засоби захисту голови, засоби захисту лиця, засоби захисту очей, засоби захисту органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та інші запобіжні засоби, захисні дерматологічні засоби.

Спецодяг, спецвзуття і засоби захисту рук по захисних властивостях класифікуються по таких групах:

від ковзання – по зажирених, обледенілих, мокрих, забруднених поверхнях;

від підвищення температур – зумовлених кліматом, від теплового випромінювання, відкритого полум’я, іскор, бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями;

від пониження температур – повітря, вітру, від контакту з охолодженими поверхнями.

від радіоактивного забруднення і рентгенівських випромінювань;

від електричного струму (до 1000В, вище 1000В), електростатичних зарядів і полів, електричних і електромагнітних полів;

від нетоксичного пилу – скловолокна, асбесту, від вибухонебезпечного пилу;

від токсичних речовин – твердих, рідких, аерозолей, газоподібних;

від води і розчинів нетоксичних речовин – водонепроникна, водовідпірна, від розчинів поверхнево-активних речовин;

від розчинів кислот;

від лугів;

від органічних розчинників, в тому числі лаків і фарб на їх основі;

від нафти, нафтопродуктів, масел і жирів;

від виробничих забруднень;

від шкідливих біологічних факторів-мікроорганізмів, комах;

від статичних навантажень (від втомлювальності).

Сигнальна.

По видах спецодяг поділяється на: кожухи, пальто, напівпальто, накидки, плащі, халати, костюми, куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, жилети, плаття, блузки, спідниці, фартухи.

По видах спецвзуття поділяється на: чоботи, напівчоботи, черевики, валянки, унти, боти, галоші.

До засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться: распіратори, промислові протигази, ізолюючі дихальні апарати, ватно-марлеві пов‘язки.