Сторінка
1

Масові скупчення в Надзвичайних Ситуаціях

План

1. Умови формування Надзвичайних Ситуацій.

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Характеристика надзвичайних ситуацій.

4. Поняття „Паніка” в НС.

5. Норми поведінки при масових скупченнях людей.

Вступ

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. На межі XXI століття людство все більше і більше відчуває на собі проблеми виникаючі при мешканні у високоіндустріальному суспільстві. Небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився об'єм цього втручання, воно стало різноманітне і зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Практично щодня в різних куточках нашої планети виникають так звані «Надзвичайні Ситуації» (НС), це повідомлення в засобах масової інформації про катастрофи, стихійні біди, чергову аварію, військового конфлікту або акту тероризму . Кількість НС росте лавиноподібно і за останні 20 років зросла в 2 рази. А це значить росте число жертв і матеріальних збиток як в промисловості так і на транспорті, в побуті, в армії і т.д.

Але найбільшу небезпеку представляють собою масштабні аварії, катастрофи на промислових об'єктах і на транспорті, а також стихійні і екологічні біди. Аварії і катастрофи не мають національних меж, вони ведуть до загибелі людей і створюють у свою чергу соціально політичну напруженість (приклад Чорнобильська аварія). На всіх континентах Землі експлуатуються тисячі потенційно небезпечних об'єктів з такими об'ємами запасів радіоактивних, вибухових і отруйливих речовин, які у разі НС можуть нанести непоправні втрати навколишньому середовищу або навіть знищити Життя на Землі.

Умови формування Надзвичайних Ситуацій.

Всякій надзвичайній події передує ті або інші відхилення від нормального ходу якого-небудь процесу. Характер розвитку події і його результату визначаються тими, що дестабілізували чинником різного походження. Це може бути і природне, антропогенне соціальне або інша дія яка порушує функціонування системи.

Є п'ять фаз розвитку НС

1. накопичення відхилень

2. ініціація НС

3. процес НС

4. дія залишкових чинників

5. ліквідація НС.

Класифікація надзвичайних ситуацій.

По сфері виникнення:

- техногенні;

- природні;

- екологічні;

- соціально-політичні;

За масштабом можливих наслідків:

- локальні;

- об'єктові;

- регіональні;

- глобальні;

По відомчій приналежності:

- на транспорті;

- в будівництві;

- в промисловості;

- в сільському господарстві;

По характеру лежачих в основі подій:

- пожежа;

- аварія;

- землетрус;

- погодні умови;

Характеристика надзвичайних ситуацій.

Розглянемо основні характеристики НС і основний нахил зробимо на НС техногенного характеру оскільки основними причинами технологічних катастроф все ж таки є людський чинник він присутній у всіх вказаних нижче причинах:

Ø Велика насиченість виробництва;

Ø Конструктивні помилки у виготовленні;

Ø Значний знос устаткування;

Ø Помилки персоналу;

Ø Спотворення інформації при сумісних діях людей;

НС соціально характеру виникають внаслідок хвилювання в окремих районах, викликаних виступом антигромадських сил або націоналістичних груп, а також при спробах захоплення державних, суспільних закладів, радіо і телестанцій.

Поняття „Паніка” в НС.

Різкий стрибок від звичайної, розміреної повсякденної поведінки до поведінки в надзвичайних ситуаціях не надійний, оскільки катастрофа не тільки активує приховані духовні і фізичні сили організму, але і рельєфно оголює слабості в характері людини. Слабий, м'який і боязкий в повсякденному житті індивідуум може показати себе під час катастрофи сміливим і ініціативним. І навпаки, визнані вольові «супермени» перетворюються в НС в боягузів, які діють полохливо і нерозсудливо.

Психічна реакція на катастрофу, як показує практика, не завжди чітко прогнозована і може супроводитися помилками в ухваленні остаточного рішення і неадекватними діями. На жаль, констатують зарубіжні психологи, медичні і перш за все психологічні аспекти катастроф часто недооцінюються. Паніка засліплює доти діючих розумно людей, які втрачають відчуття реальної обстановки, що може зробити неможливою ще насправді цілком можливу допомогу, що приводить до ще більшого хаосу.

Чинниками (як порізно, так і в сукупності), що потенційно ведуть до паніки, є:

1) обмеження простору, на якому розвиваються (або розвивалися) події, особливо якщо подібне обмеження «матеріалізується» стінами, ямами, щільно закритими дверями і іншими фізичними перешкодами, що утрудняють негайний вихід з простору, в якому розвиваються (розвивалися) надзвичайні події;

2) відсутність узаконених правил, впорядкованих організаційних структур, гідного довір'я керівництва або визнаних авторитетів, що не раз спостерігалося у випадках паніки на спортивних майданчиках і стадіонах, а також при пожежах в міських готелях;

3) недолік відповідної внутрішньої або зовнішньої (наприклад, збоку адміністрації) організаторської підготовки до дій в надзвичайних умовах;