Сторінка
1

Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище”

План

1. Психічні характеристики особистості, її психофізіологічні властивості

2. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту

Література

1. Психічні характеристики особистості, її психофізіологічні властивості

Психiка людини тiсно пов'язана з безпекою її життєдiяльностi. Вплив небезпек на людину зумовлюється психофізіологiчними властивостями людини.

Людина народжується на свiт з генетично закладеними в неї потенцiйними можливостями стати саме людиною.

Щоб пiдкреслити бiологiчно зумовлену належнiсть новонародженої дитини i дорослої людини саме до людського роду та вiдрiзнити її вiд тварин, використовують поняття iндивiда як протилежне поняттю особини тварини. Тiльки iндивiднi якостi, тобто притаманнi людинi задатки, анатомофiзiологiчнi передумови, закладають пiдвалини створення особистостi.

Iндивiд - це людська бiологiчна основа розвитку особистостi у певних соцiальних умовах.

У стосунках з батьками, iншими людьми психiка дитини розвивається саме як психiка людини. На певному етапi постає особистiсть iз притаманними їй соцiально зумовленими ознаками -- вищими психiчними функцiями, свiдомiстю i i самосвiдомiстю, здатнiстю до активного пiзнання та перетворення довкiлля та себе.

Особистiсть - це iндивiд iз соцiально зумовленою системою вищих психiчних якостей, що визначається залученiстю людини до конкретних суспiльних, культурних, iсторичних вiдносин. Ця система виявляється i формується в процесi свiдомої продуктивної дiяльностi i спiлкування. Особистiсть опосередковує та визначає рiвень взаємозв'язкiв iндивiда з суспiльним та природним середовищем.

Слiд адекватно спiввiдносити поняття людини й особистостi. Людина як соцiальна та бiологiчна iстота є носiєм особистостi. Поняття людини значно ширше за поняття особистостi, бо включає у себе велике коло соцiальних i бiологiчних ознак -- антропологiчних, етнографiчних, культурних та iн. Особистiсть характеризується якiсними та кiлькiсними проявами психiчних особливостей, якi утворюють її iндивiдуальнiсть.

Iндивiдуальнiсть - це поєднання психологiчних особливостей людини, що утворюють її своєрiднiсть, вiдмiннiсть вiд iнших людей.

Iндивiдуальнiсть проявляється у здiбностях людини, в домiнуючих потребах, iнтересах, схильностях, у рисах характеру, в почуттi власної гiдностi, у свiтобаченнi, системi знань, умiнь, навичок, у рiвнi розвитку iнтелектуальних, творчих процесiв, в iндивiдуальному стилi дiяльностi та поведiнки, в типi темпераменту, в характеристиках емоцiйної та вольової сфер тощо. Iндивiдуальнiсть формує важливу характеристику особистостi людини, яка забезпечує властивий тiльки їй стиль взаємозв'язкiв з навколишньою дiйснiстю.

Бiологiчнi властивостi iндивiда - вiковi, спадковi, соматичнi, статевi, фiзiологiчнi, бiохiмiчнi, антропологiчнi - значною мiрою впливають на розвиток та психiчнi прояви особистостi. Психофiзiологiчнi властивостi особистостi вивчає психофiзiологiя.

Одним з основних понять психофiзiологiї вважається темперамент, наукове вивчення якого ведеться вже протягом двох тисячолiть.

Темперамент (лат. Temperamentum -- вiдповiдне спiввiдношення рис) характеризує iндивiда з боку динамiчних особливостей його психiчної дiяльностi, тобто з показниками темпу, швидкостi, ритму, iнтенсивностi, енергiйностi, емоцiйностi. Психофiзiологiчний аналiз структури темпераменту дає змогу, за В.Д.Небилiциним, видiлити три головних його компоненти, якi виявляються в загальнiй активностi iндивiда, його моторицi та емоцiйностi.

Загальна активність індивіда полягає в тенденції особистості до самовираження, оволодіння та перетворення зовнішньої дійсності. Ступінь активності індивіда може бути різний - від млявості, інертності та пасивного споглядання на одному полюсі до найвищих рівнів прояву енергії, стрімкості дій - на іншому.

Динаміка психічних станів актуалізується за допомогою моторики. Серед динамічних якостей рухового компонента слід виділити такі ознаки м'язового руху, як швидкість, сила, різкість, ритм, амплітуда. Сукупність особливостей м'язової та мовленнєвої моторики легше піддається спостереженню і тому частіше, ніж інші показники, використовується для оцінки темпераменту.

Емоційність як компонент темпераменту являє собою комплекс властивостей, шо характеризує особливості виникнення, перебігу і згасання різних почуттів, ефектів та настроїв. Основними характеристиками емоційності є вразливість, імпульсивність та емоційна лабільність (нестабільність).

Зазначені три компоненти темпераменту в актах людської поведінки утворюють єдність спонукння, дії та переживання. Це дає можливість відносно чітко відмежувати темперамент від інших психічних утворень особистості - її спрямованості, характеру, досвіду, інтелекту.

Найдавніша теорія темпераменту була розроблена Гіппократом (460 - 77 до н. е.), який пов'язував типи темпераменту з гуморальним фактором — співвідношенням між чотирма рідинами, які циркулюють у людському організмі - це кров, жовч, чорна жовч та слиз (лімфа, флегма). На основі теорії Гіппократа поступово сформувалося вчення про темперамент, згідно з і яким існує чотири типи темпераменту - залежно від домінування в організмі людини тієї чи іншої рідини. Так, при сангвінічному темпераменті в організмі переважає кров, при холеричному - жовч, при меланхолічному - чорна жовч, а при флегматичному - флегма.

І. Кант (1724 - 1804) був прибічником гуморальної теорії темпераменту. Він вважав органічною основою типа темпераменту якісні особливості крові. До речі, І. Кант уперше створив психологічну характеристику типів темпераменту, дав класифікацію психологічних властивостей темпераменту і характеру людини.

П. Лесгафт (1837 - 1909) розробив оригінальну теорію згідно з якою в основі проявів темпераменту лежать властивості системи кровообігу, зокрема товщина стінок кровоносних судин, діаметр їхнього просвіту, побудова і форма серця тощо. Малому просвіту і товстим стінкам судин відповідає холеричний темперамент, малому просвіту і тонким стінкам - сангвінічний, великому просвіту і товстим стінкам - меланхолійний і, нарешті, великому просвіту та тонким стінкам - флегматичний темперамент.