Сторінка
4

Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування

Регламентують умови праці санітарні норми.

Виділяють таку класифікацію санітарних норм:

за призначенням: проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підприємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окремих видів виробничих шкідливостей;

за обов’язковістю застосування: обов’язкові та рекомендовані;

в залежності від впливу умов праці на організм людини: оптимальні й допустимі;

в залежності від сфери застосування: загальні та галузеві;

в залежності від терміну дії: постійні та тимчасові.

Вивчаючи умови праці, слід ознайомитися з нормативними документами з умов праці.

Обладнання робочих місць та умови праці на цих місцях мають відповідати вимогам нормативних документів:

— розміри та обладнання виробничих приміщень повинні відповідати вимогам СН 245-71 (Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий) і ОНТП-24-86 (Общесоюзные нормы технологического проектирования), а допоміжних — СниП 2.09.04-82 (Строительные нормы и правила), наприклад:

для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми встановлюють на одного працюючого: обсяг виробничого приміщення не менше 15 м3, площу — не менше 4,5 м2. На підприємствах передбачаються кабінети психофізіологічного розвантаження, приміщення для виконання фізичних вправ, санітарно-побутові приміщення;

— метеорологічні умови (температура, відносні вологість та рухомість повітря) в робочій зоні мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88;

— концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації, встановлені ГОСТ 12.1.005-88;

— параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість, показники освітленості мають відповідати вимогам СНиП П-4-79;

— рівні шуму та вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 і Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях — для шуму та ГОСТ 12.1.012-78 — для вібрації;

— рівні звукового тиску ультразвуку не повинні перевищувати допустимих значень по ГОСТ 12.1.001-83, а інфразвуку — СН 22-74-80;

— щільності потоку енергії інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань не мають перевищувати допустимих значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 і Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень — для інфрачервоних випромінювань;

— рівні лазерних випромінювань не мають перевищувати гранично допустимі значення по СНиП 2392-81.

Чинні санітарно-гігієнічні норми для робочих місць наведені у книжці «Справочник по охране труда на промышленных предприятиях» (К. Н. Ткачук, Д. Ф. Иванчук, Р. Н. Сабарко, А. Г. Степанов. — К.: Техніка, 1991. — 285 с.).

Слід зазначити, що санітарні норми широко застосовуються при аналізі умов праці і запровадженні заходів з їх поліпшення. Аналізуючи умови праці, визначають індекс відповідності фактичних умов нормативним за формулою:

,

де Уф — фактичне значення елемента умов праці;

Ун — нормативне значення елемента умов праці.

Особливе значення набуває оцінка умов праці й визначення ступеня шкідливості та небезпечності умов праці.

Студентам слід ознайомитися з методикою інтегральної бальної оцінки важкості праці.

Згідно з цією методикою розроблено таблицю з критеріями бальної оцінки санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється бал від 1 до 6 залежно від кількісного його значення, що відповідає кількості категорій важкості праці (Додаток 1). Так, один бал отримають ті елементи, значення яких відповідають стандартам або нижчі від санітарних норм і гранично допустимих рівнів (концентрацій), два бали — які відповідають гранично допустимим рівням (концентраціям). Більш високі бали диференціюються в залежності від величини перевищення норми або кратності перевищення гранично допустимого рівня (концентрації). Наприклад, трьома балами оцінюється промисловий пил, рівень якого перевищує гранично допустимий і дорівнює 5 мг/м3, а шістьма балами — пил, рівень якого сягає понад 30 мг/м3.

Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури.

Загальна інтегральна оцінка важкості праці визначається за формулою:

балів,