Сторінка
3

Протирадіаційний захист продуктів харчування та протирадіаційні засоби в продуктах харчування

Але одним з основних і найефективніших заходів, що сприяє зниженню переходу радіонуклідів в продукцію тваринництва, є поверхневе та докорінне покращення луків та пасовищ – кормової бази сільськогосподарських тварин, яке крім заходів, вказаних у таблиці 1, включає деякі агротехнічні прийоми, котрі сприяють формуванню гарного травостою з мінімально можливим вмістом радіонуклідів (таблиця 2).

Зрештою, певні прийоми застосовуються на етапі продукти харчування-людина. Тут вони не розглядаються, хоча мало чим відрізняються від етапу корми-тварини. Втім, мають певні особливості, суть яких зводиться до того, що вводяться в організм, як правило, у вигляді фармакологічних засобів, харчових добавок, спеціальних препаратів. Як приклад, можна навести альгінати – солі альгінових кислот, що зв’язують у шлунково-кишковому тракті стронцій.

Таблиця 2. Ефективність радіозахисних заходів щодо зниження вмісту 137Cs і 90Sr в продукції тваринництва [1,2,6,11,16,17]

Радіозахисні заходи на ланці продукція рослинництва і

тваринництва–продукти харчування

Низка загальноприйнятих технологій переробки продукції рослинництва і тваринництва дозволяє зменшити вміст радіонуклідів в продуктах харчування людини. Деякі з них, які достатньо широко застосовуються у сільськогосподарському виробництві і побуті, наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Ефективність технологічних переробок продукції рослинництва і тваринництва щодо зменшення вмісту 137Cs і 90Sr в продуктах харчування [2,6,15,16]

Безперечно, у загальній стратегії протирадіаційного захисту і сьогодні певна роль належить радіопротекторам. Але в умовах хронічного опромінення у малих дозах багатомільйонних мас людей не може йти мова при застосування спеціальні фармакологічних препаратів, а, скоріше, про раціональне харчування з дотриманням деяких рекомендацій і зосередженням уваги на певних продуктах.

Те ж саме стосується і терапевтичних засобів, зокрема прискорення виведення з організму інкорпорованих радіонуклідів. Відомо немало синтетичних фармакологічних препаратів, які можуть значно прискорювати цей процес: альгісорб, цинкацин, пентацин, тетацин та інші. Вони успішно застосовуються у клінічній практиці при надходженні в організм великих кількостей тих чи інших радіонуклідів. Проте в зв’язку з певною токсичністю вони непридатні для умов тривалого застосування.

Це ж можна сказати і про ростові фактори, які прискорюють процеси післярадіаційного відновлення, детоксикацію організму від шкідливих метаболітів, що можуть виникати в ураженому радіацією організмі внаслідок порушення певних процесів обміну речовин.

В таблиці 4 поряд з вище перерахованими протирадіаційними біологічними засобами наводиться деяка їх розшифровка у вигляді хімічних речовин, які можуть представляти ці засоби, а також їх джерела серед продуктів, переважна більшість яких складає певну частину раціону пересічного жителя України. Безперечно, це не категорична вказівка щодо забезпечення протирадіаційного захисту. Її можна розглядати лише як обережну рекомендацію щодо раціонального харчування в умовах підвищеного радіаційного тиску. І головний принцип, яким керувався автор, - „не нашкодь”. І якщо у когось може виникнути сумнів щодо радіозахисної ефективності певних заходів, то щодо додержання цього принципу сумнівів не повинно виникнути ні в кого.