Сторінка
1

Стихійні явища екзогенного походження

Якщо оцінювати площу України з точки зору негативних екзогенних природних процесів, то можна виділити площі з різним ступенем ризику виникнення природного (або стихійного) лиха.

Широкий розвиток мають різні види екзогенних геологічних процесів природного та техногенного походження.

Селі.

• Сель - раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік.

Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, промив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: • вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах; • вибухи гірських порід при прок­ладанні доріг; • роботи у кар'єрах; • неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Ймовірність зародження селів залежить від складу та будови гірських порід, їх здібності до вивітрювання, рівня антропогенної дії на район та ступінь його екологічної деградації. Під вивітрю­ванням розуміють процес механічного руйнування і хімічної зміни гірських порід та мінералів. Інтенсивність та швидкість вивітрю­вання характеризуються природними умовами (атмосферні опади, вітер, коливання температури повітря та інше).

До селевого басейну належить гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, його витоки, всі його русла, водозбір, а також район його дії.

Процеси виникнення і розвитку селів залежні від таких ха­рактеристик селевих басейнів, як висота витоків, селеактивність, а також геологічна будова та ерозія гірських порід. Залежно від висоти селевих потоків басейни поділяють на високогірні (2,5 км і більше), середньогірні (1,0-2,5 км) та низькогірні (до 1 км). Басейни характеризуються і об'ємом селевого виносу. Чим вище витік, тим більший об'єм селевого виносу з 1 км2 поверхні басейну.

За селеактивністю басейни поділяють на три групи:

• перша - сильноселеносні, що відрізняються інтенсивним створенням та наявністю рихлих уламків; їх селева здібність дорівнює 15-35 тис. м3 виносів з 1 м2 активної площі за один сель;

• друга - середньоселеносні, що відрізняються інтенсивними процесами вивітрювання та ерозії; їх селева здібність значно нижча і має величину в межах 5- 15 тис. м3;

• третя - слабоселеносні, що мають менш інтенсивне ви­вітрювання і недорозвинену гідрографічну сітку з деякою дефор­мацією русла та схилів; їх селева здібність складає до 5 тис. м2.

Процес виникнення і розвитку селів проходить три етапи:

· перший - накопичення в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії;

· другий - переміщення рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі;

· третій - розосередження селевих виносів у гірських долинах.

Рух селів - це суцільний потік із каміння, бруду та води.

Селі мають у своєму складі тверді матеріали (10-75% від усього об'єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об'єми селевого потоку можуть досягати сотні тисяч - мільйони кубічних метрів, а розміри уламків - до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 т. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 м.

Повторюваність селів в селенебезпечних районах різна. В районах з підвищеною кількістю снігу та злив вони можуть повторюватися декілька раз на рік, але частіше - один раз на 2-4 роки. Дуже великі селі виникають один раз на 10-12 років.

За складом розрізняють потоки:

• грязьові — суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння;

• грязьо-кам'яні - суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння;

• водо-кам'яні - суміш води з камінням великого розміру.

За потужністю (об'ємом) вони можуть бути катастрофічні, по­тужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризу­ються виносом матеріалу понад 1 мли м3 і спостерігаються, як пра­вило, па земній кулі один раз у 30-50 років. Потужні виносять ма­теріал об'ємом в 100 м3 і виникають рідко. При селях малої по­тужності виноситься матеріалу близько 10 тис. м3 і виникають такі селі щорічно, іноді по декілька разів на рік.

Безпосередньо причинами зародження селів є зливи, інтенсивне танення снігу і льоду, прорив водоймищ, рідко при землетрусах і викидах вулканів. Механізми зародження селів можуть бути зведені до трьох типів: ерозійний, проривний, обвально-зсувний (табл. 1). Селі класифікуються за факторами виникнення на класи, за першопричинами — на типи, за об'ємом одноразових виносів і за дією - на споруди (табл. 2.4. - 2.6.).

Таблиця 1.

Механізми зародження селів

Селі найбільш широкого поширення набули у гірських районах Карпат та Криму та в деяких місцях на правому березі Дніпра. До катастрофічних належать селі з об'ємом виносу 10-100 тис. м3 та періодичністю 1-5 років. У Криму вони поширюються на 9% території, у Закарпатській області - на 40%; в Івано-Франківській - на 33%; в Чернівецькій - на 15%. Близько 30 міст, селищ та сільських населених пунктів в Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях піддані впливу селевих потоків.

Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються басейни рік Черемоша, Дністра, Тиси, Прута.

У лютому-березні та в період відлиг райони хребтів Горгани, Полонинський, Чорногори є лавинонебезпечними з обсягом снігових лавин до 300 тис. м3. Шість населених пунктів в Закарпатті піддаються впливу снігових лавин.