Сторінка
13

Організація охорони праці на виробництві

застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;

обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті, наприклад, з ремонту, скління вікон та ліхтарів, очищення скла, обслуговування освітлювальної арматури тощо;

заходи з усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, виводу людей з небезпечних зон (наприклад, шляхом запровадження засобів механізації, дистанційного управління, надійнішої герметизації устаткування тощо);

реконструкція у діючих виробництвах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;

впровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транспортування різних вантажів, сировини та матеріалів на заміну ручним трудомістким операціям (наприклад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перепомповування кислот, лугів до місць їх застосування тощо);

виготовлення спеціальних майданчиків, сходів та інших засобів для безпечного виконання робіт з ручного зачалювання контейнерів та інших пакетових вантажів, відкривання люків залізничних напіввагонів, обслуговування запорної арматури, розташованої на висоті тощо;

заходи з розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями тощо.

Розглядаючи всі ці заходи, слід чітко уявити кінцеву мету конкретної роботи і погоджуватися з включенням до колективного договору та фінансуванням її з фонду охорони праці лише тоді, коли робота дозволяє в умовах діючого виробництва досягти більш високого рівня охорони праці відносно теперішнього (досягнутого раніше).

Зобов’язання колективного договору (угоди) певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності за стан охорони праці.

Це означає, з одного боку, що підприємство повинно бути готовим відшкодувати всі збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань).

Конкретні ж посадові особи та працівники, з вини яких це сталося, повинні знати, що за колективним договором (угодою) та відповідно до чинного законодавства вони зобов’язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків.

З іншого боку, економічний механізм управління охороною праці має передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно виконують законодавчі та інші нормативні акти з цих питань, не допускають порушень вимог особистої та колективної безпеки, беруть активну участь та виявляють ініціативу в здійсненні заходів з підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Оплата праці, премії (в тому числі встановлення спеціального виду преміювання), винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці, моральні заохочення — все повинно використовуватися для того, щоб належним чином оцінити особистий внесок працівника. І саме колективна угода, як свідчить стаття 29 Закону «Про охорону праці», має встановлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення до виконання завдань охорони праці.

Зобов’язання колективного договору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ має містити не лише вимоги власника (адміністрації підприємства), а й зобов’язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом та пристроями, обов’язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Кожен працівник підприємства зобов’язаний виконувати положення колективної угоди з тих питань охорони праці, які його стосуються.

Законом «Про охорону праці» передбачено, що за допомогою колективної угоди необхідно вирішувати й низку інших важливих питань соціального характеру, а саме:

встановлювати розмір вихідної допомоги (але не менше тримісячного заробітку) працівникові, який змушений розірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимог законодавства та зобов’язань колективної угоди з охорони праці;

визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому продуктів, якщо робота працівників має роз’їзний характер;

встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці (зі збереженням середнього заробітку) для можливості виконання ним своїх громадських обов’язків та проходження навчання з охорони праці.

Виходячи з Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, колективна угода може також визначати з тією ж метою термін вивільнення від основної роботи членів згаданої комісії.

Залежно від характеру виробництва, складу трудового колективу, специфіки галузі в колективному договорі (угоді), визначаються зобов’язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за угодами з центрами зайнятості населення тощо.

Враховуючи, що найголовнішою проблемою суспільства є поліпшення становища жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов’язанням щодо поліпшення умов їхньої праці, санітарно-побутового та медичного обслуговування, вивільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.

Важливо, щоб усі ці заходи мали економічну основу та інженерно-технічне забезпечення, щоб скорочення праці жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилося не примусово, адміністративними методами, а з урахуванням інтересів трудівниць, шляхом матеріального стимулювання, впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства (скажімо, надання жінці легшої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної грошової допомоги в розмірі, не меншому від державної пенсії на період, що залишився до пенсії тощо).

До трудових договорів забороняється включати умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством, колективною угодою становище працівників.

Додатком до колективного договору є план «Комплексних інженерно-технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій». Загальну суму коштів з фонду охорони праці підприємства, що асигнується на їх виконання, обумовлюють у тексті угоди. Ці кошти є цільовими і можуть використовуватися на цільові заходи та засоби.