Сторінка
4
- конкуренти в особі нових банків. До них відносяться переважно іноземні банки, які розширюють свій географічний простір.
- потенційні "новачки" на ринку. Це - нові небанківські конкуренти. Вони часто несуть не меншу загрозу ніж прямі конкуренти. До небанківських конкурентів належать різні ітститути, що мають стабільну базу клієнтів, яка підтримується за рахунок розширення і вдосконалення системи розповсюдження послуг і засобів використання низькозатратних технологій.
До таких небанківських інститутів відносяться чотири основних типів фірм:
1) Фірми з низькими бар'єрами виходу на ринок, що дозволяє їм належно встановити свою торгову марку і загальну технологію. Слово "бар'єр" в сфері бізнесу використовується для позначення перешкод для проникнення на ринок нових конкурентів і спроб фірм, діючих на ринку, вийти з нього. Прикладами таких компаній можуть бути, Sears Roebuck, J.C. Penney, Mark & Spencer чи компанії з високим рівнем технології, такі, як IBM і Geisco.
2) Фірми з гарним досвідом чи з перевагами сінергії. Під сінергією розуміють співпрацю, взаємодія між організаціями, які об'єднуються для сумісного функціонування під єдиним началом. Сіненергія дає багато переваг, що проявляються в підвищені ефективності діяльності, зниження затрат і т. п. Однак необхідно завжди з обережністю відноситись до різного роду сінергетичним ефектам, так як укрупнення організації завжди супроводять зниження гнучкості і підвищення бюрократизму, які можуть принести тільки до негативних результатів. До таких компаній належать, наприклад, Merrill Lynch, American Express / Shearson, Benefical Finance.
3) Передові чи відстаючі фірми, інтегруючі між собою. Серед основних торгових компаній прикладом може служити Mitsui і Mitsubishi. Серед індустріальних компаній можна виділити General Electric і General Motors.
4) Фірми, що купують різного роду продукти, якщо їх вихід на ринок надає можливість фінансової сінергії. Прикладами можуть бути ITT Bethlehem Steel.
Деяким фірмам властиво декілька подібних якостей одночасно, що значно ускладнює банкам конкуренції з ними.
Для оцінки сильних і слабих сторін конкурентів необхідно зібрати систематизовану інформацію по кожному значному існуючому чи потенційному конкуренту. Причому за найбільш важливими конкурентами необхідно встановити безперервне спостереження. Для організацій, що не представляють особливої небезпеки, буде прийнятним періодичний щорічний аналіз їх діяльності.
Західні банкіри вважають, що для комплексного аналізу конкурента необхідна слідуюча інформація:
- назва банка-конкурента чи потенційного конкурента;
- кількість і розміщення офісів, філіалів, операційних комплексів, небанківських підрозділів;
- чисельність і склад персоналу кожного підрозділу;
- детальна структура організації банку і його підрозділи;
- детальна інформація про наявні послуги, включаючи їх якість і ціни.
- дані про систему контролю, інформації і плануванню.
Для банківської системи характерна висока ступінь розвитку відносин конкуренції, тому дослідження цієї проблеми в рамках аналізу середовища є важливою.
Основна частина банків діє в середовищі багатосилельних конкурентів. В останні роки, проникнувші на національ внутрішні ринки іноземні банки, розвитком банків, не виходячих на міжнародний рівень впровадженням на традиційно банківські ринки небанківських організацій - конкурентів, на багатьох ринках значно зросла конкуренція. Результатом цього стало розуміння того, що для успішної діяльності недостатньо тільки ретельного аналізу ринку і своїх клієнтів, необхідно ще вивчення своїх основних конкурентів. Раніше банки досить часто нехтували цією процедурою, однак з недавнього часу вони переглянули свої підходи. На багатьох ринах банки, прагнучи до досягнення хороших результатів, витрачають багато часу і грошей існуючих і потенційних конкурентів.
Аналіз конкурентів і розробка тактики дії банку по відношенню до основних суперників приносить великі результати, навіть більші ніж реальних ріст в даному сегменті ринку.
Ця діяльність зводиться до визначення, якого конкурента атакувати чи від кого, де, коли і як захищатися і дозволяє приймати важливі тактичні рішення, створюючи основний елемент стратегічного планування. Для покращення своєї здатності утримувати ініціативу в відношеннях з конкурентами (а саме така поведінка вважається найбільш сприятливою), деякі банки налідують практиці провідних індустріальних компаній, розробляючи інформаційні системи для аналізу конкурентів і тим самим збільшити свої шанси в досягненні успіху.
Таким чином, аналіз конкурентів дозволяє:
а) виробити стратегію максимально можливої нейтралізації сильних сторін конкурентів;
б) зконцентрувати зусилля на тих послугах, де банк має порівняно стійкі позиції;
в) виділити найбільш перспективних клієнтів;
г) надати допомогу потенційним клієнтам в реальній оцінці переваг посуг банку в порівнянні з послугами, які надаються конкурентами;
д) переконливо продемонстувати, чому клієнт повинен вибирати саме цей банк, а не банк конкурента;
е) почувати себе більш впевнено після чіткого вияснення сильних і слабких сторін послуг, наданих цим банкам.
Робота на корпоративному і роздрібному ринках в умовах конкуренції має свої особливості, які необхідно враховувати.
При обслуговуванні корпорацій необхідно пам'ятати:
1)Починаючи новий для вашого банку вид діяльності, першочерговою задачою, ймовірно, стане входження в число банків, що обслуговують корпотації. Найбільш жорстока конкуренція буде створюватися в сегменті орранізацій середнього ринку.
2) В більшості випадків Ваш прибуток - це втрати буть-якого іншого з існуючих банків. Тільки в дуже рідких випадках Вам вдасться лідируючі банки і часто це не дуже прибутково у випадку, якщо Ви - іноземний банк.
3) Вам необхідно попробувати пропонувати ті послуги, в яких у Вас є перевага над конкурентами і які вигідні Вам, відкинувши невигідні. Це вимагає від Вас розуміння структури як своїх витрат, так і витрат конкурентів. Необхідно остерігатися взаємних дотацій в рамках ряду запропонованих Вами продуктів (зниження вартості одних послуг за рахунок підвищення вартості інших).
Завантажити реферат