Сторінка
3
шу відстань, ніж Нептун. Вивчати Плутон дуже складно через значну віддаленість від Сонця і слабку освітленість. Діаметр Плутона приблизно 3 тис. км. Поверхня Плутона, що нагрівається Сонцем до -220°С, навіть у найменш холодних полуденних ділянках вкрита, очевидно, снігом із замерзлого метану. Атмосфера планети розріджена і складається з газоподібного метану з можливою домішкою інертних газів. Блиск Плутона змінюється з періодом обертання 6 діб 9 годин. Відносно недавно з'ясувалося, що ця ж періодичність відповідає орбітальному рухові супутника Плутона — Харона. Супутник відносно яскравий, але розташований настільки близько до планети, шо його зображення на фотознімках зливається із зображенням Плутона і він виглядає як «горб» планети. Харон, як і Плутон, являє собою скупчення кометної речовини, тобто суміші льоду й пилу. Вдалося обчислити масу системи «Плутон—Супутник»: 1,7% маси Землі. Майже уся вона зосереджена в Плутоні, тому що діаметр супутника, судячи з блиску, малий у порівнянні з діаметром планети. Середня густина Плутона складає приблизно 0,7—1,12 г/см3 Така мала густина означає, що Плутон складається переважно з легких хімічних елементів і сполук, тобто його склад подібний до складу планет-гігантів і їхніх супутників.
Завантажити реферат