Сторінка
2

Плутон

Давні греки в будь-якій кометі, що пролітала небом, бачили голову з розпущеним волоссям, звідси й виникла назва цього явища, тому що слово «комета» утворене від давньогрецького «кометіс», що в перекладі означає «волосатий». Як уже згадувалося, давні люди панічно боялися комет, їхню появу вважали пророкуванням мору, голоду, стихійних лих тощо. Комет боялися тому, що не могли знайти досить зрозумілого й логічного пояснення цього явища. Звідси виникли численні міфи про комети.

Першим науково обгрунтувати явище спробував Арістотель. Не помічаючи жодної закономірності в появі й русі комет, він запропонував вважати їх займистими атмосферними випаровуваннями. Думка Арістотеля стала загальновизнаною. Однак римський учений Сенека спробував спростувати вчення Арістотеля. Він писав, що «комета має •власне місце між небесними тілами . вона описує свій шлях і не гасне, а тільки віддаляється». Але його проникливе припущення визнали абсурдним, тому що авторитет Арістотеля був занадто високим.

Але через невизначеність, відсутність єдиної думки і пояснення цього феномену люди ще довго продовжували вважати їх чимось надприродним, у яскравих образах комет бачили вогненні мечі, криваві хрести, палаючі кинджали, драконів, відрубані голови. Враження від їхньої появи були настільки сильними, що забобонам піддавалися навіть освічені люди. Наприклад, відомий математик Бернуллі стверджував, що хвіст комети є знаменням гніву Божого.

В епоху середньовіччя знову відродився науковий інтерес до цього явища. Один з видатних астрономів тієї епохи Регіомонтан регулярно вів спостереження за небесними світилами і згодом він першим описав траєкторію руху й напрямку хвоста комети. У XVI столітті астроном Апіан, проводячи схожі спостереження, дійшов висновку, що хвіст комети завжди спрямований у протилежний від Сонця бік. Трохи пізніше датський астроном Тіхо Браге, спостерігаючи за рухом комет (із найвищої для того часу точністю), спростував вчення Арістотеля, він довів, що комети являють собою не атмосферні випаровування, а це небесні тіла, що знаходяться далі від Місяця. Поряд з норою науковою інформацією, що надходила від астрономів, забобони продовжували панувати й поступатися своїми позиціями не збиралися.