Сторінка
2

Сонце, будова, випромінювання

Найбільш грандіозними утвореннями в сонячній атмосфері є протуберанці відносно щільні хмари газів, що виникають у сонячній короні або викидаються в неї з хромосфери. Типовий протуберанець має вигляд гігантської сяючої арки, що спирається на хромосферу, й утворений зі струменів і потоків щільнішої й холоднішої, ніж навколишня корона, речовини. Іноді ця речовина утримується прогнутими під його вагою силовими лініями магнітного поля, а іноді повільно стікає уздовж магнітних силових ліній. Є безліч різних типів протуберанців. Деякі з них пов'язані з вибухоподібними викидами речовини з хромосфери в корону.

Сонячна корона — це зовнішні, дуже розріджені шари атмосфери Сонця. Сонячну корону можна спостерігати протягом буквально декількох десятків секунд у вигляді перлового сяйва під час повної фази сонячного затемнення навколо диска Місяця.

Важливою особливістю корони є її промениста структура. Довжина променів може сягати десятка і більше сонячних радіусів. Форма корони залежить від фази циклу сонячної активності: у роки максимуму вона майже сферична, у роки мінімуму — сильно витягнута уздовж екватора. Корона являє собою сильно розріджену високо іонізовану плазму з температурою 1—2 млн градусів. Причина такого великого нагрівання сонячної корони пов'язана з хвильовими рухами, що виникають у конвективній зоні Сонця. Світло корони майже збігається зі світлом випромінювання всього Сонця. Це пов'язано з тим, що вільні електрони, які знаходяться в короні, розсіюють випромінювання, що надходить від фотосфери. Через величезну температуру частки рухаються настільки швидко, що під час зіткнень від атомів відлітають електрони, які потім рухаються як вільні частки. У результаті цього легкі елементи повністю втрачають усі свої електрони, так що в короні залишаються тільки протони й альфа-частинки. Важкі елементи втрачають до 10—15 зовнішніх електронів, тому в сонячній короні спостерігаються незвичайні спектральні лінії. Гаряча плазма сильно випромінює й поглинає радіохвилі, тому сонячне радіовипромінювання спостерігається в сонячній короні. Іноді тут також відзначаються області зниженого світіння, що називаються корональними дірами.