Сторінка
2
Спорудження, виконані в металі, стали символами багатьох міст світу: розвідні мости в Санкт-Петербурзі і мости в Будапешті, Ейфелев вежа в Парижі, вокзал у Львові. У сьогоднішній архітектурі маса об'єктів, образ яких просто не мислиться в інших матеріалах. Навряд чи можна уявити собі столичний залізничний вокзал без використання металу і скла, наприклад, автовокзал “Московський” без вантових систем тощо.
В нашій країні метал в архітектурно-будівельній практиці більш-менш активно використовується останні 10–15 років. У радянський час його застосування в будівництві обмежувалося. Висока вартість металу стримує його поширення і зараз. Як і раніше, полем для “проривів” у даному напрямку в основному залишаються унікальні об'єкти.
Останнім часом проявилася тенденція використання металу для так званої індивідуалізації образу споруджуваних житлових будинків. Великопанельні типові висотки, з'являючись не тільки в мікрорайонах, але й у центральних частинах столиці, природним образом притягують до себе увагу. Урізноманітити їх зовнішній вигляд, додати легкий відтінок оригінальності вирішений шляхом створення різних форм металевих завершень на дахах.
Вибір матеріалу визначений естетичними якостями металу, його довговічністю, легкістю в обробці, що стимулює пошук нових форм і обрисів. Ці, здавалося б, декоративні деталі несуть визначену утилітарну функцію. Усередині надбудова технічно насичена. Вона ховає венткамери, стовбур димовидалення, шахти воздуховодів, захищаючи їх від потрапляння води.
Що ж стосується в цілому проблеми використання металу в сучасній архітектурно-будівельній практиці в Україні, то, на мій погляд, його зоряна година, одержання все більш цікавих ефектів від його поєднання зі склом, віртуозне розкриття його неперевершених якостей ще попереду. І я твердо вірю, що без цього нам уже не обійтися ні сьогодні, ні в майбутньому.
Висновки
Отже, споконвічно метал як найбільш міцний матеріал служив захисним, охоронним цілям — всілякі огородження, ворота, поруччя, ґрати. Кардинальні зміни в його долі відбулися на початку XIX століття, коли замість кам'яних і цегельних стовпів стали використовувати металеві — чавунні. Активний промисловий розвиток зажадало нових масштабів виробничих приміщень і стимулювало появу залізних прокатних балок і ферм, незамінних для перекриття великих прольотів. У цивільному будівництві виникли нові типи будинків — багатоквартирні дохідні будинки, вокзали, універмаги (пасажі). Металевий каркас став ключовим фактором розвитку архітектурної форми, тому що дозволив звільнити тектоніку стіни від її основної функції — несущої, обмежуюче планування архітектурного простору. Згодом це дозволило створювати великі засклені площини, інакше мислити внутрішній простір будинків.
Найбільш яскравим прикладом нових форм і масштабів у будівництві з'явився Кришталевий палац британця Джозефа Пекстона (1851 р.). Незабаром метал став улюбленим матеріалом художників і архітекторів. Органічне поєднання скла і металу в бельгійського архітектора Віктора Орта, витончений декоративизм металевих огороджень входів у паризькому метро Гектора Гімара — класичні приклади нового мислення в рамках давно освоєного матеріалу, що сприяв формуванню неповторного стилю епохи модерну.
Метал був і залишається одним з основних будівельних матеріалів, що переосмислюється по-новому в кожну наступну віху естетичного формування цивілізації.
Метал дозволяє задовольнити в архітектурі практично будь-які запити.
На практиці застосування металу для заскління різних типів просторів — ефективний спосіб збільшення масштабів просторів, що перекриваються. Насамперед, це всілякі атріуми. В офісних будинках вони сприяють забезпеченню пасивної реклами, створенню демократичного іміджу. Гіперобразом атріуму, своєрідним акваріумом-оранжереєю комерції нині стали маркети різної величини — швидкоспоруджуваний металевий каркас з використанням “кількашарових” стінових огороджень і великих вітринних вікон.
Різноманітні навіси, перекриття, виносні елементи, сходи, облицьовані металом конструкції, а також оформлення вітрин, вивіски — шлях сучасного, але також еклектичного освоєння історичної забудови міста за допомогою металу. Його введення в стабільну структуру будинку осучаснює вигляд старої забудови, залишаючи при цьому недоторканним значеннєва єдність архітектурного ансамблю.
Твердий, холодний, дзеркально-полірований, гладкий метал у сучасних архітектурних будівлях може зненацька стати текучим, матовим, рельєфним, динамічним.
Безсумнівно, метал сучасною архітектурою затребуваний і бажаний. Його варіативність, розмаїтість асоціацій, несподіванка нових утілень при одночасній можливості традиційного використання — усе це багатоаспектна палітра для архітекторів, у якій би творчій манері вони ні працювали.
|