Сторінка
2

Перші та Другі Олімпійські ігри

Нагороджувалися атлети лавровим вінком і маслиновою галузкою, зрізаної у священному гаї Олімпії. На честь переможця виконувався національний гімн і піднімався державний прапор. Ці ритуали стали традиційними.

Ігри II Олімпіади (Париж, 1900 р.)

На цих Іграх були присутні 1078 спортсменів з 19 країн. Вперше взяли участь і 11 жінок у турнірах з тенісу і гольфу. До програми вперше додалися футбол, стрілецтво з лука, крикет, крокет. У легкоатлетів, крім традиційних видів, у програмі були стрибки з місця і перетягання канату. Героями Ігор стали американські легкоатлети Алвін Кренцлейн - 4 золоті медалі в змаганнях з бігу та стрибках у довжину і Розвівайся Юрі - 3 золоті медалі в стрибках з місця.

Легенда про засновника перших історичних Олімпійських ігор

Давньогрецькі розповідачі билин стверджували, що засновником Олімпійських ігор був юний герой на ім’я Пелопс. Одного разу, мандруючи Грецією, він потрапив у місто Лісу, яким правив жорстокий і підступний цар Еномай. Закохавшись у царську дочку — красуню Гіпподамію, хлопець відразу посватався до неї. Проте завоювати серце дівчини виявилося значно простіше, ніж отримати її руку. Річ у тім, що провісник-оракул колись попередив царя, буцімто той загине від руки власного зятя. Ось тому кожен претендент на руку його дочки зобов’язаний був виконати одну умову: перемогти царя у змаганнях на колісницях. Юнаки, котрі програвали перегони, гинули. Вважалося, що обігнати царську колісницю неможливо, бо коні Еномая були найпрудкішими в усій Греції, а він сам — син бога війни Ареса — мав славу найкращого візничого колісниці.

Пелопс вирішив схитрувати. Він підкупив царського конюха Міртила, який також був закоханий у царівну, але великодушно зичив їй щастя з коханим. Перед змаганнями, оглядаючи колісницю господаря, той непомітно замінив металеві кріплення коліс (чеки) восковими муляжами. Під час перегонів, коли Еномай, перемагаючи, вже був готовий метнути спис у Пелопса, сонячне проміння розплавило віск і жорстокий цар загинув, знищений власними кіньми. Вони розтрощили залишений без коліс візок.

Пелопс одружився з Гіпподамією і посів трон Еномая, а невдовзі приєднав до свого царства Олімпію й заснував спортивні змагання на честь Зевса, якого вважав своїм покровителем.

Хоча легенда про Пелопса та Гіпподамію була складена в доісторичні часи, стародавні греки не сумнівалися в її правдивості. Іноді вони «датували» заснування Ігор часом, що відповідає IX ст. до Р.Хр. нашого літочислення. В історичній Олімпії існувала священна ділянка Пелопса, а також святилище на честь Гіпподамії, де щороку проводилися релігійні церемонії і жертвопринесення. Навіть у II ст. по Р.Хр. приїжджим показували там гробницю царівни і могили юнаків, убитих Еномаєм на перегонах.

Протягом 1100 років тут збиралися найкращі сини Еллади — усі вільні повноправні громадяни безлічі грецьких міст-держав, які не зганьбили себе пролиттям безневинної людської крові і могли змагатися на арені за почесне звання чемпіона, або, грецькою, — олімпіоніка.