Сторінка
2
Динаміка забруднення навколишнього середовища людини за останні 30 років не має прецедентів в історії цивілізації, що породжує небезпідставну тривогу вчених не лише за життя наступних поколінь, як це було раніше, а й за життя самих творців «науково-технічного прогресу». На думку деяких футурологів, подібно до того, як перенасичення довкілля продуктами життєдіяльності часто є лімітуючим фактором збільшення популяції живих організмів, так перед людством постала «проблема виживання у власних покидьках».
Чи можна запобігти такій ганебній для людства перспективі?
Так! Якщо своєчасно усвідомити, що необхідно змінити свої споживацько-егоїстичні життєві орієнтири. Але для цього, передовсім, треба підвищити загальносуспільний рівень освіченості, компетентність і дійовість державних органів влади. Інтелектуальний потенціал науки здатний суттєво змінити концепцію і зміст промислових технологій.
Чи не є така декларація волюнтаристським твердженням? Ні. Зверніть увагу на наведене вище (1.3.3) одне з визначень найзагальнішого закону природи, згідно з яким отримання інформації (читай — освіти!) зменшує ентропію, отже збільшує впорядкованість системи. Щодо напрямку вдосконалення технологій виробництва матеріальної споживної вартості, то тут слід реалізовувати інший принцип, ніж той, котрий нині домінує серед економістів і екологів під назвою «безвідходна технологія», що є нічим іншим як самообманом, (1.1.3, рис. 9). Необхідна еколого-економічна концепція синергетичного симбіозу технологічних і природничих систем.
Розробка і реалізація цієї концепції потребує саме від технологів, екологів і економістів взаєморозуміння і погоджених рішень.
У цьому розділі ми ознайомимося із сучасними системами технологій, які все ще породжують гострі екологічні проблеми, а також із такими технологіями, що їх розв’язують.
Література
1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.
1 2