Сторінка
4

Системи технологій і екологічні проблеми хімічної промисловості

Насамкінець спинімося ще на одній екологічній проблемі, зв’язаній з хімічною промисловістю, — руйнуванні озонового шару атмосфери. Схему утворення озону (О3) див. у (2.1.2), а його руйнування за даними сучасної науки можливе завдяки викидам в атмосферу хлору, фтору й оксидів азоту. За наявності цих сполук в атмосфері можливе руйнування озону через реакції фотодисоціації:

Азотний цикл	1) O + NO O2 + NO;
	2)NO + O3 NO2 + O2;
	O + O3 O2 + O2;	(cумарна реакція)
Хлорний цикл	1) Cl + O3 ClO + O2;
	2) O + ClO Cl + O2;
	O + O3 O2 + O2;	(сумарна реакція)

Багаторазове повторення таких циклів призводить до порушення рівноваги між природними процесами утворення і руйнування озону в атмосфері. Розрахунки, зроблені за допомогою математичного моделювання, дають змогу прогнозувати, що в останнє десятиліття ХХ ст., якщо викиди фреонів не збільшуватимуться, а концентрація монооксиду азоту (NO) буде близькою до 0,2 %, то кількість озону на висоті 10 km збільшиться на 25 %, а на висоті 40 km зменшиться на 40%.

Слід зазначити, що наукове обгрунтування явищ зміни концентрації озону в атмосфері сьогодні є скоріше гіпотетичним. Експериментальні спостереження свідчать, що в районах, які майже не зазнають антропогенного навантаження, концентрація озону стано­вить 60—130 mg/m3, а у великих індустріальних регіонах улітку може досягати 300—400 mg/m3 і навіть за виникнення смогу (див. рис. 27) 1000 mg/m3 . Збільшення концентрації озону в тропосфері в 2 рази призводить до підвищення середньої температури приземного шару повітря на 0,7°С, що може спричинятись до несприятливих змін клімату.

Зрозуміло, що причини згубного впливу хімічної промисловості на природу передовсім зумовлюються недосконалістю технологій, бажанням якнайбільше і якнайшвидше взяти від природи необхідне, не заплативши їй відповідної ціни. За раціональної організації виробництва, запровадження технологій знешкодження відходів, замкненої системи водозабезпечення і автоматизованого контролю, хімічне виробництво може бути не тільки збалансованим з природними процесами, а й сприяти вирішенню екологічних проблем інших галузей економіки. Але це вже тема наступного розділу.

Література

1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.