Сторінка
2

Необхідність та сутність страхування. Практичні завдання

Підприємницька діяльність пов’язана з ризиком, тобто імовірністю виникнення збитків, недоодержання доходів чи навіть руйнування. Ризик звичайно вважають зворотнім боком волі і незалежності підприємства. Причини ризику – це неперед-бачуваність ринкової ситуації і новаторський характер підприємництва. Ризик може бути виробничим, комерційним і іфнансовим.

Ступінь ризику може мати три рівні :

- повна втрата прибутку (ризик, що допускається);

- невідшкодування витрат ;

- банкрутство (катастрофічний ризик).

Основною формою запобігання ризику є страхування, але немаловажне значення мають тактика смиренності і тактика відваги підприємства.

Головне у страхуванні – це ідентифікація та визначення ризику і розрахунок наслідків його реалізації. Взагалі, поняття ризику пов’язується із розумінням небезпеки, невизначеності, загрози, невпевненості, ненадійності, азарту та збитку. Ризик у страхуванні це не тільки якась дія чи намір, але й об”єкт (життя, здоров”я людини, її майно та її відповідальність перед третіми особами за свою діяльність чи бездіяльність), а також подія, явище, сукупність явищ, чи ступінь небезпеки. У різних народів світу відчуття ризику, небезпеки, проявляється різною мірою, що й відображається на поведінці людей неоднаковою рекцією та відторгненням ризиків зокрема й “страхових ризиків”.

В розвинутих країнах страхування є сектором розвитку економіки, оскільки знімає навантаження з видаткової частини бюджету по відшкодуванню збитків, залученню інвестицій в економіку, вирішенню соціальних проблем суспільства. До того ж до основних факторів соціально-економічного розвитку будь-якої країни відноситься критерій рівня безпеки життя та виробництва, тобто страховий захист. Страхові компанії у всьому світі розглядаються як могутні фінансові та інвестиційні інститути, окрім того, вони вирішують проблему зайнятості у світі.

Виходячи із вище зазначеного, роль страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає в :

- забезпеченості стабілізації відтворювального процесу та економічній сталості в суспільстві;

- оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки;

- раціоналізації формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм, первенцій тощо;

- в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку країни.

2.1. Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.

Страхувальник зобов]язаний :

- вчасно вносити страхові платежі;

- надавати страховику достовірну інформацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну та про будь-які зміни стану страхового ризику;

- повідомляти страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об”єкта страхування;

- вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;

- повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов”язки страхувальника.

2.2. Аварійні комісари – з”ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків. Аварійний комісар повинен відповідати наступним кваліфікаційним вимогам :

- мати вищу освіту і бути бакалавром, спеціалістом або магістром відповідно до напрямів діяльності;

- мати спеціальну кваліфікацію ( знання для з”ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків), підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) навчального закладу, який здійснює підготовку аварійних комісарів відповідно до ліцензії Міносвіти на право првадження освітньої діяльності;

- мати стаж практичної діяльності за спеціальністю не менше ніж три роки.

Серед лідерів аварійного комісарства, що діють на території України є :

транспортні засоби – експертна компанія “Укравтоекспертиза-Холдінг”, Український центр післяаварійного захисту “Експерт-сервіс”;

пожежа та екологія – Агенство незалежної експертизи “Екос”, Агенство експертизи “Егіда”;

вантажі та багаж – Східно-європейський підрозділ компанії “Crawford”.

Згідно законодавству України аварійний комісар відповідно договору із страховиком

1) має право :

- визначати форми і методи виконання зобов”язань на підставі законодавства і умов договору;

- з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку;

- отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усні формі від сторін, причетних до настання страхового випадку;

2) зобов]язаний :

- кваліфіковано, неупереджено, об”єктивно і в зазначений строк виконувати свої зобов”язання;

- не розголошувати будь-яку інформацію про об”єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.

На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат, в якому зазначаються достовірні дані, які підтверджують об”єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

3. Практичні завдання.