Сторінка
3
3) методи народної педагогіки: виховання словом, ділом, релігією, природою, мистецтвом, традицією, грою та суспільною думкою.
4) метод тренінгу (сприяє розвитку уваги, спостережливості, уміння розуміти внутрішній світ людини та впливати на нього): вправа-гра, тренінг екстремальних ситуацій, тренінг соціальних ситуацій, рефлексивний тренінг (зняття стереотипу поведінки людини), організаційний тренінг (спрямовується на формування навичок керівництва ат підкорення).
5) методи діагностики: спостереження (включене, систематичне, не систематичне, ситуативне), первинна бесіда (ознайомлююча), анкетування (відкрите і закрите), тестування, соціометрія, інтерв’ю, моніторинг, генерація настрою (сприяє розв’язанню проблеми, зміни психічного або емоційного стану), біографічний метод (дослідження життєвого шляху людини).
Усі названі вище методи відносяться до так званої групи психолого-педагогічних методів. Окрім психолого-педагогічних методів, відповідно до змісту діяльності соціального педагога розрізняють, ще дві групи методів:
1) соціально-економічні (використовуються в роботі з малозабезпеченими сім’ями).
2) організаційні (створення колективу, організація самоврядування, нових стосунків).
За ступенем поширення методи також бувають індивідуальні та групові.
Класифікують методи і за спрямованістю:
1) методи формування свідомості особистості (демонстрація, бесіда);
2) методи стимулювання діяльності та поведінки індивіда (перспективи);
3) метод організації пізнавальної практичної діяльності і поведінки.
“Щоб змінити людей їх треба любити. Вплив на людей пропорційний любові до них” (Песталоцці).
Застосування певних методик у процесі вирішення конкретної проблеми формує технологію діяльності. Термін педагогічної технології офіційно був введений в науку у США в 40-х роках ХХ століття. Але у вітчизняній педагогіці з поняттям технології ми зустрічаємось вже у роботах А.С. Макаренка, який називав їх “програмами виховання”.
Технологія соціально-педагогічної діяльності – це практична діяльність соціального педагога, яка характеризується раціональною послідовністю використання найрізноманітніших засобів, методів для досягнення результатів. Будь-яка технологія передбачає існування програми або алгоритму дій.
Програма 1:
Мета > Завдання > Зміст > Методи - Форми > Результат.
Програма 2:
Діагностика проблеми > Пошук вирішення > Розробка технології > Вирішення проблеми > Оцінка вирішення.
Впровадження технології в соціально-педагогічну діяльність дозволяє:
а) зекономити сили і засоби;
б) будувати соціально-педагогічну діяльність на науковій основі;
в) підвищити ефективність вирішення проблеми;
г) вирішити питання діагностики, профілактики, адаптації та реабілітації особистості (тобто соціалізувати особистість).
Література:
1. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. – М., 1989.
2. Актуальные проблемы социального воспитания. Науч.-метод.бюллетень (Спец.выпуск к международному семинару) №6. –М.: Запорожье: Госкомитет СССР, 1990.
3. Алмазов Б.Н. Профилактика конфликтов в работе с педагог. запущеными учащимися. – М., 1988.
4. Антология социальной работы. – Т.1. – М., 1994.
5. Галагузова М.А. и др. Социальная педагогика: Курс лекций. –М., 2000. –С.212-227.
6. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. – М., 1991.
7. Гурски С. Внимание, родители: наркомания. – М., 1989.
8. Дети с отклонениями в развитии. Под ред. М.С.Певзпер. – М., 1966.
9. Социальная педагогика под ред. Галагузовой М.А. – М. – 2000.
10. Социальные отклонения. –М., 1984.
11. Турчапинова Ю.И. Педагогическая техника и мастерство учителя. – М., 1987.
- Ушинский К.Д. О значении отечественного языка в первоначальном обучении. //Педагогические сочинения. В 6-ти т. Т.4. –М.: Педагогика, 1989. –С.39-40.