Сторінка
2

Система професійної орієнтації молоді

2) завершальна профконсультація носить рекомендуючий характер. Її завдання – надання допомоги у виборі професії у відповідності із нахилами та психофізіологічними здібностями учня, надання інформації про зміст і характер певного роду діяльності, можливості отримання спеціальної освіти, професійної підготовки і працевлаштування. В старших класах цю консультацію проводять відповідні спеціалісти-профконсультанти разом із вчителями;

3) уточнююча (формуюча) профконсультація часто виходить за межі школи і проводиться у професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т. п. Її завдання – допомогти молодій людині у професійному виборі.

Професійна консультація повинна носити активний характер і виконувати наступні завдання:

1) всебічне вивчення особистості школяра (інтересів, нахилів, здібностей, психофізіологічних якостей, стану здоров’я);

2) співставлення рівня практичної та психологічної підготованості особи до вимог професії та спільний вибір найбільш підходящої;

3) рекомендації молодій людині шляхів компенсації відсутніх професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного оволодіння майбутньою професією;

4) стимулювання самовиховання та самооцінки молодої людини шляхом систематичного контролю її діяльності з досягнення поставленої мети.

В) Професійний підбір – система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння ними конкретною людиною. Професійний підбір носить організуючий характер, його метою є виявити і оцінити індивідуальні особливості людини, які й визначають її придатність до однієї, або кількох професій.

Професійний відбір – система профдіагностичного обстеження, спрямованого на визначення ступеня придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами. При цьому, якщо у претендента на даний вид професії з’ясовується відсутність хоча б однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у працевлаштуванні. Таким чином, професійний відбір носить констатуючий характер і передбачає вирішення питання про придатність чи непридатність до професії тієї або іншої особи у формі “придатний”-“непридатний ” Але це не означає, що профвідбір слід розглядати як негуманний акт, який обмежує соціальну свободу особистості. Навпаки, істинний гуманізм полягає в тому, щоб вберегти молоду людину від небажаних, можливо, серйозних наслідків стихійного відбору. При здійсненні профвідбору надається перевага тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку. Професійний відбір, як правило, здійснюється поза школою у спеціальних лабораторіях і переважно по професіях, які пов’язані з умовами праці максимальної складності.

Варто розрізняти профвідбір і профпідбір. При проведенні профвідбору підбирають найбільш відповідну даній професії особистість, тобто йдуть від професії до особистості, а при профпідборі підбирають відповідну даній особистості професію, тобто йдуть від особистості до професії. Профвідбір і профпідбір треба проводити з допомогою психологів, фізіологів, медиків.

Г) Професійна діагностика. Її метою є вивчення особистості молодої людини з метою профорієнтації. В процесі профдіагностики вивчають характерні особливості особистості: ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, професійну спрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров’я. У школі існують лише окремі елементи попередньої діагностики з метою профконсультації, і у цьому випадку профдіагностика є складовою профконсультації. При проведенні професійної діагностики необхідно дотримуватись наступних принципів:

1) комплексність діагностики;

2) особистісний підхід, що передбачає всебічне вивчення особистості як цілісної системи, яка має певну структуру;

3) динамічність, що полягає у вивченні здібностей особистості;

4) активність, яка передбачає формуючий вплив на особистість.

Д) Професійна адаптація – комплексна система заходів, покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних і організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, нового соціального оточення, умов праці, успішному професійному становленню працівника. Успішність професійної адаптації – один із головних критеріїв правильного вибору професії, оцінка ефективності усієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням та подальшим розвитком нахилів до конкретної професійної діяльності, співпадінням суспільної та особистісної мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється в єдності із соціально-психологічною. Соціально-психологічна адаптація полягає у пристосуванні молодої людини до правил поведінки, які існують в конкретній соціально-професійній групі. Сюди входить знайомство із цілями і задачами колективу, його традиціями, відносинами між керівництвом і підлеглими, з критеріями оцінки діяльності працівника та ін. В процесі пристосування до колективу можна виділити три стадії:

– ознайомлення з новою ситуацією;

– стадія пристосування – молода людина переорієнтується, визнає головні елементи нової системи цінностей (наприклад, правила нового розпорядку), але зберігає як рівноцінні багато своїх попередніх установок;

– стадія асиміляції – повне пристосування до колективу, засвоєння його установок.

Е) Професійна активізація (розвиток інтересів і здібностей особистості в різних видах професійної діяльності) складається з таких важливих елементів, як виховання і формування професійних інтересів, виховання поваги до даної професії, любові до праці, психологічної готовності до роботи. Проте для ефективності даної діяльності особливу увагу слід звертати на індивідуальну роботу з молодою людиною: необхідно кожному знайти певне заняття, яке максимально відповідає його особистісним якостям і можливостям.

Є) Професійне виховання молоді є одним із головних компонентів системи профорієнтації. Під професійним вихованням розуміється виховання у молоді професійно важливих якостей особистості. При цьому професійні інтереси повинні переростати у відповідні спрямування, нахили, ідеали та покликання. Професійне виховання повинне стати невід’ємною частиною навчального процесу і починатись вже у молодших класах.