Сторінка
4

Основи соціальної стратифікації

Теоретичнi концепцi ї соцiально ї стратифiкацiї

Чому для усiх суспiльств характерна соцiальна нерiвнiсть?

Це питання завжди турбувало людей.

Стародавнi єврейськi пророки та фiлософи стародавньої Грецiї об-

говорювали цю проблему, але й сьогоднi вона є однiєю з центральних

проблем соцiологiчних штудiй.

Iсторично склалися двi зовсiм рiзнi вiдповiдi на це питання.

Перша - консервативна .- пiдтримувала iснуючий соцiальний устрiй.

В цiй вiдповiдi стверджувалося, що нерiвний подiл соцiальних благ не-

обхiдний для виконання сутт .є вих завдань суспiльства. .

Друга - радикальна .- була дуже критичною до iснуючих устроїв. В

цiй вiдповiдi стверджувалося, що соцiальна нерiвнiсть виникає у бо-

ротьбi за дефiцитнi цiннi товари й послуги. .

Сучаснi теорiї нерiвностi також пiдпадають пiд одну з цих двох

традицiй.

Теорiї, що виросли з консервативної традицiї, сьогоднi називають

функцiоналiстськими Теорiї, що вирастають з радикальної традицiї, от-

римали назву конфлiкцiонiстських I дебати, що точаться щодо рiзних

концепцiй, часто є академiчним замiщенням реального конфлiкту мiж

рiзними полiтичними орiєнтацiями.

Функцiоналiстська концепцiя.

Вона притримується той точки зору, що стратифiкацiя iснує завдяки

тому, що вона вигiдна для суспiльства в цiлому Класичнi твердження

цiєї теорiї сформулювали у 1945 роцi Кiнгслi Девiс та Вiлберт Мур, хо-

ча з тих пiр вона неоднаразово модифiкувалась та удосконалювалась

iншими соцiологами.

Девiс та Мур доводили, що, соцiальна стратифiкацiя є як унiвер-

сальною, так й необхiдною, i що жодне суспiльство будь-коли не буде

повнiстю безкласовим. З їх точки зору усiм суспiльствам потрiбна стра-

тифiкацiя, якщо їм (1) потрiбно заповнювати усi статуси, що є у

соцiальнiй структурi, та () мотивувати людей до виконання їхнiх

обов'язкiв, пов'язаних з їх позицiями.

Мотивацiя людей до виконання обов'язкiв є важливою тому, що рiзнi

обов'язки, які пов'язанi з рiзними статусами, не є однаково приємними,

і не є однаково важливими для соцiального виживання та такими, що

рiвною мiрою потребують тих же самих здiбностей i талантiв.

Нерiвнiсть у цьому вiдношеннi забезпечує необхiдну мотивацiйну

спонуку І через те, що виногородження умонтованi у систему, соцiальна

стратифiкацiя є структурною властивiстю усiх суспiльств.

Використовуючи розроблену економiстами модель попиту та пропо-

зицiї, Девiс i Мур прийшли до висновку, що найвище винагороджуються

позицi .ї , що: 1) займаються найталановитiшими та найквалiфiкованiшими

особами (це з боку пропозицi .ї ) та ) що функцiонально найважливiшi для

суспiльства (це з боку попиту). .

Наприклад, щоб гарантувати достатню кiлькiсть квалiфiкованих,

вмiлих лiкарiв, суспiльство мусить запропонувати їм високу заробiтну

плату та високий престиж. Девiс та Мур зауважили, що якщо не запропо-

нувати лiкарям такi винагороди, ми не зможемо очiкувати, що люди захо-

чуть займатися обтяжливою та дорогою медичною освiтою.

Люди на вищих щаблях соцiальної iєрархiї мають отримувати

вiдповiдне винагородження. В iншому випадку цi позицiї залишались би

незаповненими i суспiльство було б дезiнтегровано.

Структурно-функцiональний пiдхiд до стратифiкацiї неодноразово

пiддавався критицi. З одного боку, критики зауважували, що люди народ-

жуються .у певних соцiальних позицiях, що займають їх сiм'ї, i з самого

народження або користуються привiлеями, або зазнають певних вад. I як

було доведено у конретних дослiдженнях, тi позицiї, до яких люди дохо-

дять в процесах соцiальної мобiльностi, в значнiй мiрi залежать вiд

того, в яких позицiях вони народилися.

Навiть у такiй вiдкритiй класовiй системi, яку мають Сполученi

Штати, це має мiсце: можливостi, якi люди мають зi самого дитинства,

дають велику перевагу у конкуренцiї за вищi соцiальнi позицiї. На цiй

пiдставi конфлiкцiонiсти стверджують, що суспiльство має таку структу-

ру, у якiй iндивiди фактично зберiгають той соцiальний ранг, що визна-

чений їх народженням, i не можуть використати свої здiбностi.

Використана література:

1. Енциклопедія з соціології. – К., 2000.

2. Хмелько В. Соціологія. Курс лекцій. – К., 1997.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Соціологія»: