Сторінка
4
Теоретичнi концепцi ї соцiально ї стратифiкацiї
Чому для усiх суспiльств характерна соцiальна нерiвнiсть?
Це питання завжди турбувало людей.
Стародавнi єврейськi пророки та фiлософи стародавньої Грецiї об-
говорювали цю проблему, але й сьогоднi вона є однiєю з центральних
проблем соцiологiчних штудiй.
Iсторично склалися двi зовсiм рiзнi вiдповiдi на це питання.
Перша - консервативна .- пiдтримувала iснуючий соцiальний устрiй.
В цiй вiдповiдi стверджувалося, що нерiвний подiл соцiальних благ не-
обхiдний для виконання сутт .є вих завдань суспiльства. .
Друга - радикальна .- була дуже критичною до iснуючих устроїв. В
цiй вiдповiдi стверджувалося, що соцiальна нерiвнiсть виникає у бо-
ротьбi за дефiцитнi цiннi товари й послуги. .
Сучаснi теорiї нерiвностi також пiдпадають пiд одну з цих двох
традицiй.
Теорiї, що виросли з консервативної традицiї, сьогоднi називають
функцiоналiстськими Теорiї, що вирастають з радикальної традицiї, от-
римали назву конфлiкцiонiстських I дебати, що точаться щодо рiзних
концепцiй, часто є академiчним замiщенням реального конфлiкту мiж
рiзними полiтичними орiєнтацiями.
Функцiоналiстська концепцiя.
Вона притримується той точки зору, що стратифiкацiя iснує завдяки
тому, що вона вигiдна для суспiльства в цiлому Класичнi твердження
цiєї теорiї сформулювали у 1945 роцi Кiнгслi Девiс та Вiлберт Мур, хо-
ча з тих пiр вона неоднаразово модифiкувалась та удосконалювалась
iншими соцiологами.
Девiс та Мур доводили, що, соцiальна стратифiкацiя є як унiвер-
сальною, так й необхiдною, i що жодне суспiльство будь-коли не буде
повнiстю безкласовим. З їх точки зору усiм суспiльствам потрiбна стра-
тифiкацiя, якщо їм (1) потрiбно заповнювати усi статуси, що є у
соцiальнiй структурi, та () мотивувати людей до виконання їхнiх
обов'язкiв, пов'язаних з їх позицiями.
Мотивацiя людей до виконання обов'язкiв є важливою тому, що рiзнi
обов'язки, які пов'язанi з рiзними статусами, не є однаково приємними,
і не є однаково важливими для соцiального виживання та такими, що
рiвною мiрою потребують тих же самих здiбностей i талантiв.
Нерiвнiсть у цьому вiдношеннi забезпечує необхiдну мотивацiйну
спонуку І через те, що виногородження умонтованi у систему, соцiальна
стратифiкацiя є структурною властивiстю усiх суспiльств.
Використовуючи розроблену економiстами модель попиту та пропо-
зицiї, Девiс i Мур прийшли до висновку, що найвище винагороджуються
позицi .ї , що: 1) займаються найталановитiшими та найквалiфiкованiшими
особами (це з боку пропозицi .ї ) та ) що функцiонально найважливiшi для
суспiльства (це з боку попиту). .
Наприклад, щоб гарантувати достатню кiлькiсть квалiфiкованих,
вмiлих лiкарiв, суспiльство мусить запропонувати їм високу заробiтну
плату та високий престиж. Девiс та Мур зауважили, що якщо не запропо-
нувати лiкарям такi винагороди, ми не зможемо очiкувати, що люди захо-
чуть займатися обтяжливою та дорогою медичною освiтою.
Люди на вищих щаблях соцiальної iєрархiї мають отримувати
вiдповiдне винагородження. В iншому випадку цi позицiї залишались би
незаповненими i суспiльство було б дезiнтегровано.
Структурно-функцiональний пiдхiд до стратифiкацiї неодноразово
пiддавався критицi. З одного боку, критики зауважували, що люди народ-
жуються .у певних соцiальних позицiях, що займають їх сiм'ї, i з самого
народження або користуються привiлеями, або зазнають певних вад. I як
було доведено у конретних дослiдженнях, тi позицiї, до яких люди дохо-
дять в процесах соцiальної мобiльностi, в значнiй мiрi залежать вiд
того, в яких позицiях вони народилися.
Навiть у такiй вiдкритiй класовiй системi, яку мають Сполученi
Штати, це має мiсце: можливостi, якi люди мають зi самого дитинства,
дають велику перевагу у конкуренцiї за вищi соцiальнi позицiї. На цiй
пiдставi конфлiкцiонiсти стверджують, що суспiльство має таку структу-
ру, у якiй iндивiди фактично зберiгають той соцiальний ранг, що визна-
чений їх народженням, i не можуть використати свої здiбностi.
Використана література:
1. Енциклопедія з соціології. – К., 2000.
2. Хмелько В. Соціологія. Курс лекцій. – К., 1997.
Завантажити реферат