Сторінка
2

Основи соціальної стратифікації

вартiсть у 13,474 долари . Ця ж група - вищi 1 вiдсоткiв населення

США - контролювала 63 вiдсотки усiх акцiонерних капiталiв та 53

вiдсотки усiх облігацiй та цiнних паперiв валютного ринку. Цю групу

складають переважно бiлi, зайнятi на бiло-комiрчаних (як їх називають

на Заходi) роботах й переважно власники свого бiзнесу.

В цілому за даними Бюро цензових переписів США, % відносно най-

бідніших сімей амеріканців одержали у 1984 році 4,5% загального дохо-

ду, а % найбагатших сімей одержали 43% загального доходу.

Це співвідношення є в Сполучених Штатах досить сталим. Найбідніше

% американських сімей одержували, відповідно, у 195 році - 4,5% за-

гальних доходів, у 196 році - 4,8%, у 197 - 5,4%. А найбагатші

% cімей одержували, відповідно, у 195 - 43%, у 196 - 41%, й у 197

- 41% загального доходу. Цікаво порівняти ці дані з відповідними дани-

ми для України. Нажаль, у нас поки що немає таких цензових переписів

як у Сполучених Штатах. Але дані одержані КМІС'ом наприкінці минулого,

1994 року у репрезентативному опитуванні дорослого населення України,

показують, що найбудніші % сімей одержували 4,6% загального доходу,

а найбагатші % сімей - 49,5%.

Ці дані показують, що розрив доходів богатих і бідних в Україні

зараз, мабуть більше, ніж у США. У всякому разі, якщо відповідний кое-

фіцієнт (співвідношення верхнього та нижнього квантилів сімейних дохо-

дів) у США дорівнює приблизно 9,5, то в Україні він дорівнює 1,8.

Особливо помітні контрасти концентрації доходів, якщо порівняти

те, яку частину загальних доходів одержують найбагатші 5% сімей. У

Сполучених Штатах за останні 4 років 5% найбагатших сімей одержували

від 15 до 16% загального доходу американських сімей.

В Україні ж, за даними грудневого опитування, проведеного КМІС"ом,

найбагатші 5% сімей одержували наприкінці 1994 року приблизно 34% за-

гального доходу.

Вимiр за престижем . Престижем соцiологи називають соцiальну пова-

гу, пошану та визнання, що пов'язанi із соцiальним статусом. .

Престиж включає почуття, якi вiдчувають люди стосовно певного

статусу, та їх оцiннi судження стосовно цього. Престиж це дещо мов би

невiдчутне, дещо що iснує лише у головах людей. Але у повсякденному

життi люди намагаються надати престижу вiдчутного iснування через ти-

тули, рiзнi ритуали, почеснi звання, емблеми, а також через демонстра-

тивнi вияви дозвiлля та споживання. Цi предмети та вчинки слугують

символами престижу, у суспільстві де люди надають їм соцiального зна-

чення.

Соцiологи вважають, що бiльшiсть взаємодiй мiж людьми складаються

з неявних, так би мовити, "переговорiв" щодо того, скiльки поваги, по-

шани або шаноби кожен має дати та отримати. Навiть звичайна розмова

часто-густо включає до себе домовленiсть, що ми будемо уважнi до того,

що говорять iншi, якщо вони - в свою чергу - будуть уважними до того,

що говоримо ми.

Ще наприкiнцi 19-го сторiччя Торстейн Веблен (Thorstein Veblen)

висвiтлив, яке значення мають демонстративне дозвiлля та демонстратив-

не споживання для позначення соцiального рангу. Веблен спостерiгав, що

якщо люди бажають отримати та утримати престиж, недостатньо володiти

багатством та владою. Вони мусять зробити це багатство та владу таки-

ми, що публiчно можуть спостерiгатися. А це найлегше зробити, якщо

витрачати грошi на несуттєвi товари та послуги.

Так, у 18 сторiччi в Англiї серед аристократiв у модi були замки.

В Америцi у деяких колах розкiшний стиль життя демонструється через

марнотратнi витрати на одяг. Цiєй же метi служать дорогі автомобiлi -

Рольс-Ройси, Феррарi та подiбнi автомарки.

Але престиж бiльшостi американцiв, як показують дослідження, ба-

зується сьогоднi головним чином на прибутку, професiї та стилi життя.

Походження сiм'ї та багатство враховується менш, нiж це було поколiння

тому. Одночасно iндивiдуальна "особистiсть" та "товарискiсть" набули

набагато бiльшого значення. I хоча американцi у бiльшостi ще вважають

найважливiшою рiччю грошi, але стиль життя та цiнностi, яких притриму-

ється сiм'я, зараз мають вирiшальне значення у визначеннi престижу.

Вимiр за владою. Влада - з точки зору соцiологiв - стосу .є ться

здатностi одних iндивiдiв та груп реалiзувати свою волю у людських

справах навiть проти волi iнших людей та груп. Саме влада визнача .є чиї

iнтереси обслуговутимуться та чи .ї цiнностi пануватимуть. .

Щоб ми не споглядали - сiм'ю, банду пiдлiткiв, нацiю чи державу,

ми знаходимо, що деякi їх члени домогаються свого набагато частiше,

нiж iншi. Навiть в таких справах як проста розмова, можна помiтити дiю

влади. Люди, що займають високi щабелi влади найчастiше домiнують у

розмовах, що проявляється у диспропорцiях часу та перебиваннi тих, хто

стоїть нижче за владою.

Американський соцiолог Амос Холей якось зауважив: "Кожна соцiаль-

на дiя є вправлянням влади, кожне соцiальне вiдношення є владним

рiвнянням, i кожна соцiальна група або система є органiзацiєю влади".