Сторінка
2
вартiсть у 13,474 долари . Ця ж група - вищi 1 вiдсоткiв населення
США - контролювала 63 вiдсотки усiх акцiонерних капiталiв та 53
вiдсотки усiх облігацiй та цiнних паперiв валютного ринку. Цю групу
складають переважно бiлi, зайнятi на бiло-комiрчаних (як їх називають
на Заходi) роботах й переважно власники свого бiзнесу.
В цілому за даними Бюро цензових переписів США, % відносно най-
бідніших сімей амеріканців одержали у 1984 році 4,5% загального дохо-
ду, а % найбагатших сімей одержали 43% загального доходу.
Це співвідношення є в Сполучених Штатах досить сталим. Найбідніше
% американських сімей одержували, відповідно, у 195 році - 4,5% за-
гальних доходів, у 196 році - 4,8%, у 197 - 5,4%. А найбагатші
% cімей одержували, відповідно, у 195 - 43%, у 196 - 41%, й у 197
- 41% загального доходу. Цікаво порівняти ці дані з відповідними дани-
ми для України. Нажаль, у нас поки що немає таких цензових переписів
як у Сполучених Штатах. Але дані одержані КМІС'ом наприкінці минулого,
1994 року у репрезентативному опитуванні дорослого населення України,
показують, що найбудніші % сімей одержували 4,6% загального доходу,
а найбагатші % сімей - 49,5%.
Ці дані показують, що розрив доходів богатих і бідних в Україні
зараз, мабуть більше, ніж у США. У всякому разі, якщо відповідний кое-
фіцієнт (співвідношення верхнього та нижнього квантилів сімейних дохо-
дів) у США дорівнює приблизно 9,5, то в Україні він дорівнює 1,8.
Особливо помітні контрасти концентрації доходів, якщо порівняти
те, яку частину загальних доходів одержують найбагатші 5% сімей. У
Сполучених Штатах за останні 4 років 5% найбагатших сімей одержували
від 15 до 16% загального доходу американських сімей.
В Україні ж, за даними грудневого опитування, проведеного КМІС"ом,
найбагатші 5% сімей одержували наприкінці 1994 року приблизно 34% за-
гального доходу.
Вимiр за престижем . Престижем соцiологи називають соцiальну пова-
гу, пошану та визнання, що пов'язанi із соцiальним статусом. .
Престиж включає почуття, якi вiдчувають люди стосовно певного
статусу, та їх оцiннi судження стосовно цього. Престиж це дещо мов би
невiдчутне, дещо що iснує лише у головах людей. Але у повсякденному
життi люди намагаються надати престижу вiдчутного iснування через ти-
тули, рiзнi ритуали, почеснi звання, емблеми, а також через демонстра-
тивнi вияви дозвiлля та споживання. Цi предмети та вчинки слугують
символами престижу, у суспільстві де люди надають їм соцiального зна-
чення.
Соцiологи вважають, що бiльшiсть взаємодiй мiж людьми складаються
з неявних, так би мовити, "переговорiв" щодо того, скiльки поваги, по-
шани або шаноби кожен має дати та отримати. Навiть звичайна розмова
часто-густо включає до себе домовленiсть, що ми будемо уважнi до того,
що говорять iншi, якщо вони - в свою чергу - будуть уважними до того,
що говоримо ми.
Ще наприкiнцi 19-го сторiччя Торстейн Веблен (Thorstein Veblen)
висвiтлив, яке значення мають демонстративне дозвiлля та демонстратив-
не споживання для позначення соцiального рангу. Веблен спостерiгав, що
якщо люди бажають отримати та утримати престиж, недостатньо володiти
багатством та владою. Вони мусять зробити це багатство та владу таки-
ми, що публiчно можуть спостерiгатися. А це найлегше зробити, якщо
витрачати грошi на несуттєвi товари та послуги.
Так, у 18 сторiччi в Англiї серед аристократiв у модi були замки.
В Америцi у деяких колах розкiшний стиль життя демонструється через
марнотратнi витрати на одяг. Цiєй же метi служать дорогі автомобiлi -
Рольс-Ройси, Феррарi та подiбнi автомарки.
Але престиж бiльшостi американцiв, як показують дослідження, ба-
зується сьогоднi головним чином на прибутку, професiї та стилi життя.
Походження сiм'ї та багатство враховується менш, нiж це було поколiння
тому. Одночасно iндивiдуальна "особистiсть" та "товарискiсть" набули
набагато бiльшого значення. I хоча американцi у бiльшостi ще вважають
найважливiшою рiччю грошi, але стиль життя та цiнностi, яких притриму-
ється сiм'я, зараз мають вирiшальне значення у визначеннi престижу.
Вимiр за владою. Влада - з точки зору соцiологiв - стосу .є ться
здатностi одних iндивiдiв та груп реалiзувати свою волю у людських
справах навiть проти волi iнших людей та груп. Саме влада визнача .є чиї
iнтереси обслуговутимуться та чи .ї цiнностi пануватимуть. .
Щоб ми не споглядали - сiм'ю, банду пiдлiткiв, нацiю чи державу,
ми знаходимо, що деякi їх члени домогаються свого набагато частiше,
нiж iншi. Навiть в таких справах як проста розмова, можна помiтити дiю
влади. Люди, що займають високi щабелi влади найчастiше домiнують у
розмовах, що проявляється у диспропорцiях часу та перебиваннi тих, хто
стоїть нижче за владою.
Американський соцiолог Амос Холей якось зауважив: "Кожна соцiаль-
на дiя є вправлянням влади, кожне соцiальне вiдношення є владним
рiвнянням, i кожна соцiальна група або система є органiзацiєю влади".