Сторінка
3

Соціологічний аналіз сім’ї та шлюбу

При розлученнях як провідні вказуються три групи причин.

1. Побутові (житлові умови, невміння чи небажання одного з подружжя вести домашнє господарство, матеріальна незабезпеченість, вимушене роздільне проживання).

2. Міжособистісні конфлікти (втрата почуття любові та прихильності, грубість, різні погляди на життя, хвороба одного з подружжя, ревнощі, помисливість). У цьому блоці головним чинником є грубість і неповага одне до одного. Для жінок – ініціаторів розлучення ці причини частіше виявляються пов’язаними з алкоголізмом чоловіка, звідки і виникають грубість, побої, образи, загрози тощо. Для чоловіків, як правило, грубість дружини має принципово інший зміст. Це насамперед неповага до чоловіка, невіра в його здібності, небажання рахуватися з його інтересами, нехтування до виробничих (професійних) успіхів і невдач, докори, дріб’язкова опіка, нелюбов до друзів чоловіка та ін. З цим тісно оповиває такий чинник, як різниця поглядів на життя – так звана несхожість характерів. Вона має більше значення для чоловіків, ніж для жінок.

3. Зовнішні чинники (зрада, поява нової сім’ї чи нового почуття у ініціатора розлучення, втручання батьків й інших осіб).

Звісно, усі три групи чинників тісно переплітаються. Так, зрада може бути наслідком неуваги, грубості, а грубість – результатом господарських негараздів тощо.

Різні люди по-різному переживають розпад своєї сім’ї. За оцінками багатьох російських та зарубіжних соціологів, дуже поширеними наслідками розлучень є зниження трудової активності, висока ймовірність нервових стресів, психічних розладів. Для суспільства особливо обтяжливо, що послаблюється вплив батьків на виховання дітей і діти стають предметом серйозних конфліктів між подружжям, яке розлучається, причому найчастіше такі конфлікти виходять далеко за рамки передрозлучної і розлучної стадій і мають продовження протягом багатьох років.

Отже, нестабільність шлюбу створює гострі проблеми як для тих, хто хоче створити сім’ю, так і для тих, чия сім’я виявилася зруйнованою. Водночас розлучення не можна розглядати як цілком негативне явище, оскільки свобода розірвання шлюбу – одне з засобів гарантування соціальної справедливості в сімейно-шлюбних відносинах засіб збереження їх моральних підвалин. Принципово неправильні як зловживання свободою розлучення, так і огульно негативний підхід до розлучень незалежно від індивідуальної ситуації.

Разом з тим важливу роль в профілактиці розлучень можуть зіграти служби сім’ї, поліпшення організації побутового обслуговування, розв’язання житлової проблеми.

Отже, можна виділити три основні “гарячі точки” в сімейно-шлюбних відносинах: 1) проблема стабільності сім’ї, 2) проблема народжуваності і 3) проблема напруженості в сфері побуту. Але навіть високий рівень розлучень не означає розпаду шлюбу як інституту і кризи сім’ї взагалі. Навпаки, сім’я визнається безумовною цінністю всіма віковими категоріями. Йдеться тільки про якість сімейних відносин, до яких люди пред’являють все вищі вимоги.

Перебуваючи у тісному взаємозв’язку із соціальним організмом, будучи його невід’ємною частиною, сім’я неминуче реагує на будь-які позитивні й негативні зміни у всій соціальній системі, підпадаючи під її вплив. Водночас вона сама впливає на її функціонування і розвиток. Спад виробництва, інфляція, безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, що стали прикметами нашого життя, сприяють виникненню деяких негативних моментів у функціонуванні розвитку сім’ї, послабленню її стабільності. Радикальні реформи щодо оздоровлення економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впливатимуть на зміцнення сім’ї, збагачення її соціальних функцій.

Водночас розвиток сім’ї, зміцнення її і стабілізація – справа не тільки держави і суспільства, а й кожної подружньої пари, оскільки суспільство не може передбачити всі конкретні нюанси обстановки в сім’ї тієї чи іншої людини.

Загальновідомо, що відчуття повноти життя створюють людині улюблена робота і благополучна родина. Вони піднімають і окриляють людину, роблять її життя осмисленим і цікавим.

Сім’я – це держава в державі, не варто забувати про це. Тим то і важливі здорові сім’ї, здорові відносини у них, для того, щоб в державі суспільство відчувало родинне тепло і затишок.

3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.

Не секрет, що сучасна сім’я переживає кризу. Проявами цієї кризи служать такі показники, як падіння народжуваності, нестабільність сім’ї, зростання кількості розлучень, поява великої кількості бездітних, свідома відмові від народження єдиної дитини; масова відмова від дітей, здавання їх у пологові чи дитячі будинки, будинку дитини, приймальники-розподільники, втеча дітей з дому; жорстоке поводження з дітьми аж до позбавлення життя своїх дітей.

Особливе занепокоєння викликають молоді родини. Багато говоритися про інфантильність молоді, ослаблення почуття відповідальності, про залежність від батьків, що послаблює родину. Для молодих родин актуальна проблема дозвілля. Молодий чоловік після народження маляти не вправі усуватися від догляду за ним, повинен допомагати дружині в її нескінченних турботах про дитину, інакше сам позбавить себе багатьох радостей. Покладаючи весь догляд за маленьким на одну лише дружину, чоловік сам не дає їй можливості для занять чим-небудь іншим, у тому числі і будинком і ним самим. При такому положенні, при таких обставинах у родині неминуче виникає дискомфорт. Чоловік починає почувати себе зайвим, непотрібним, нелюбимим, не підозрюючи, що сам у цьому цілком винний. І як наслідок перерахованого, у чоловіка все частіше починає миготіти думка, що він може усе змінити по своєму бажанню. Як? Так розлучитися! І тоді – знову воля, ніяких турбот, ніякого лементу, знову він – улюблений, єдиний, доглянутий .

З приходом дитини до жінки приходить усепоглинаюче почуття, що часто навіть самий коханий чоловік на якийсь час відходить у неї на другий план. А якщо ще ця дитина не з тих, котрі тільки їдять, сплять і ніяких особливих занепокоєнь батькам не доставляють, а така що вимагає безсонних ночей, і безустанного догляду, і нервів, то крім емоцій йому належить і увесь час матері, усі години доби.

Зрозуміло, що чоловік виражає невдоволення з приводу не пришитого гудзика чи не вигладженої сорочки, у той час як дитина надривається від лементу, в мами не ладиться з годівлею, викликаються, м’яко кажучи, не самі добрі почуття. І молода мама, не виспалась, втомилася, цілком можливо, відреагує на претензії чоловіка зовсім не так, як йому самому цього хотілося б. Звичайно, дружина могла знайти й інші слова й інший тон, але зрозумійте і її.