Сторінка
2

Дохідність опціонів

Оскільки докладне вивчення строкових угод не передбачено в цьому курсі, зупинимося на прикладі однієї з опціонних стратегій, яку називають стелажною. Стелажна угода є комбінацією опціонів PUT та CALL з однаковими базовими активами, з однаковими страйковими цінами та датами виконання. Один учасник стелажної угоди продає опціони PUT та CALL, інший купує ці опціони.

Для прикладу візьмемо опціони PUT та CALL, описані вище. Графіки, що зображають втрати та виграші обох учасників стелажної угоди, зображено на рис. 10.5. та 10.6.

Стаючи власником опціонів, інвестор очікує на значні зміни в ціні активу X. У даному прикладі на дату виконання власник довгої позиції отримує виграш, якщо ціна X на ринку буде більшою за 110 гр. од. або меншою за 90 гр. од. Продавець опціонів очікує, що ціна активу X протягом періоду суттєво не зміниться, і він зможе отримати прибуток (який, щоправда, не перевищить 10 гр. од.).

Як і учасники будь-якої угоди на фінансовому ринку, учасники цієї угоди мають протилежні погляди щодо майбутнього розвитку подій на ринку. Учасник угоди, якому вдається правильно визначити зміни в ринковій кон'юнктурі, одержує прибуток за рахунок іншого учасника, який зазнає збитків.

При побудові залежностей "виграші — втрати" на рис. 10.5. та рис. 10.6. рівноважна ціна активу Цо для опціону CALL, при якій і власник, і продавець опціону мають нульовий виграш, перебуває на рівні "страйкова ціна + премія", для опціону PUT — відповідно "страйкова ціна — премія":

Те, що гроші з часом змінюють свою вартість, у наведених залежностях не враховується. Якщо врахувати часовий чинник і припустити, що премія, отримана продавцем, інвестується, а покупець опціону вже не може її інвестувати, то точка рівноваги і відповідно рівноважна ціна змістяться. Для покупця опціону рівноважна ціна буде вищою, для продавця — нижчою від наведеної на рис. 10.1. — 10.6. Крім того, власник базового активу, який згодом продасть даний актив, виконуючи умови опціону, може отримати протягом періоду дохід від володіння цим активом. Такий чинник також впливає як на рівноважну ціну, так і на майбутню ринкову ціну активу.

Опціони PUT і CALL, які відображають право продати чи купити певний актив, можуть бути більшою чи меншою мірою привабливими для інвестора залежно від ситуації на ринку. Тому за володіння тим чи іншим опціоном інвестор готовий сплатити більшу чи меншу премію. Розглянемо вплив деяких факторів на ціну опціону, тобто на величину премії, яку сплачують при купівлі опціону PUT чи CALL.

Зростання поточної ринкової ціни активу, як і його страйкової ціни, приводить до зростання цін на опціони CALL та падіння цін на опціони PUT.

Зростання короткострокових безризикових процентних ставок на ринку приводить до таких самих наслідків, тобто до зростання цін на опціони CALL та падіння цін на опціони PUT. Наявність грошових виплат протягом періоду дії опціону веде до зростання цін на опціони PUT і падіння цін на опціони CALL.

Опціони з більшим терміном дії мають більшу ціну, ніж короткострокові опціони, оскільки несуть ризики, пов'язані з часом. І, нарешті, якщо збільшується мінливість цін на ринку, то зростають ціни на опціони обох типів, оскільки збільшення мінливості цін на ринку свідчить про більшу невизначеність майбутньої ринкової ситуації, а отже, про більшу ризиковість продажу опціонів.

Рекомендована література

1. Правила випуску та обігу фондових деривативів. Затверджено рішенням ДКЦПФР від 24 червня 1997 р. № 13.

2. Буренин АЛ. Рынки производных финансовых инструментов. — М., 1996.

3. Синки Дж.Ф. Управление финансами в коммерческих банках. — М., 1994.

4. Sercu P., Uppal R. International financial markets and the firm. — London: Chapman & Hall, 1995.