Сторінка
8

Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях

1. Здатність до лідерства та ініціативи. При цьому лідеру доводиться або вірити в уподобання підлеглих щодо адміністрування при їх невеликих амбіціях (теорія «X»), або сподіватись на їхню ініціативу, яка притаманна більшості працівників як природна риса, і здібності (теорія «Y»).

2. Обмін інформацією і цілями.

3. Участь.

4. Внутрішній контроль.

Щодо стилю управління японськими й американськими корпораціями, студенту доцільно звернутись до табл. 1.6, в якій дається порівняння функцій менеджменту цих компаній.

Стосовно управління корпораціями в країнах, які розвиваються, типовою є діяльність індійських менеджерів. Проведені дослідження свідчать, що 14% з них використовують автократично-експлуатаційний стиль за системою 1 Лайкерта, 63 % — сприятливо-автократичний стиль (система 2), решта — 23 % — консультативну участь (система 3). Жоден з менеджерів не дотримувався демократичного керівництва.

8. Міжнародні ділові комунікації. Комунікаційні бар'єри і підвищення ефективності міжнародних комунікацій.

Самостійно вивчаючи тему, студенти повинні приділити увагу розумінню міжнародних комунікацій, загальна схема яких представлена на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Процес комунікацій

Важливо підкреслити такі особливості міжнародних комуні­кацій:

• розміщення окремих елементів комунікацій у різних частинах світу;

• віддаленість;

• вплив різних культур;

• різниця у часі;

• значні затрати.

Самостійно вивчаючи тему, студент має враховувати основні типи міжнародних комунікацій'.

• Зовнішні міжнародні комунікації

Приклад: Комунікації між урядами у зв'язку з дотриманням угод про міжнародну торгівлю.

• Внутрішні міжнародні комунікації

Приклад: Спілкування в даній країні менеджера з іншої країни.

Менеджери-американці щоденно роблять у США 37 телефонних дзвінків, а в Японії — 34. Японські менеджери роблять в Японії щоденно в середньому 35 телефонних дзвінків, а в США лише 30.

Рис. 7.4. Приховані і висловлені міжнародні комунікації

Висхідні комунікації (upwardcommunication):

• зворотний зв'язок;

• допомога менеджерам нижчого рівня від вищих менеджерів.

Спадні комунікації (downward communication):

• встановлення завдань;

• надання інформації.

Вивчаючи тему, важливо усвідомити бар'єри міжнародних комунікацій:

1. Мовні бар'єри (LanguageBarriers).

Типові кроки підготовки письмового звіту з використанням перекладу:

• збір персоналом матеріалу для включення до письмового повідомлення;

• підготовка попереднього проекту повідомлення німецькою мовою у письмовій формі;

• доопрацювання проекту німецькою мовою;

• переклад матеріалу з німецької мови англійською;

• консультація з персоналом, що володіє двома мовами, стосовно перекладу;

• доопрацювання проекту англійською мовою в додатковий час доти, доки він не буде придатним для подальшого використання.

2. Бар'єри сприйняття (PerceptualBarriers):

• рекламні повідомлення;

• інші погляди.

3. Вплив культури (The Impact of Culture):

• культурні цінності;

• непорозуміння.

4. Невербальні комунікації (Nonverbal Communication):

• враження;

• дистанція (інтимна, особиста, соціальна, публічна).

Рис. 7.5. Категорії особистого простору при міжнародному спілкуванні

Джерело: Adapted from Richard M. Hodgetts, Donald F. Kuratko. Management. — 2d ed. — San Diego, CaJif.: Harcourt, Brace, Jovanovich, 1988. — P. 265.

Вивчення зазначених бар'єрів повинно логічно завершитись розумінням шляхів підвищення ефективності міжнародних комунікацій:

а) Поліпшення системи зворотного зв'язку.

Найбільш важливим є зворотний зв'язок між материнськими компаніями і приєднаними відділеннями. Існує два типи систем зворотного зв'язку:

• особові (наради, телефонні розмови);

• міжособові (звіти, бюджети, плани).

Приклад: Половина материнських компаній США підтримують зворотний зв'язок зі своїми філіями за кордоном шляхом щомісячних письмових звітів, а в компаніях Європи і Японії цей показник становить лише 10 %. 75 % компаній США проводять щорічні наради з вищими керівниками філій, у той час як для європейських та японських компаній це становить 50 %, що вважається недостатнім для домашнього офісу.

б) Мовний тренінг:

• вербальні (усні) комунікації;

• письмові комунікації.

в) Культурний тренінг:

• розуміння іншої культури;

• національна культура і субкультура (спільність культури країн Південної Америки, латинська культура — основа культури Іспанії, Португалії, Італії, Франції);

• обмеженність поняття «міжнародна культура».

г) Посилення гнучкості і співробітництва:

• внутрішньофірмова взаємодія;

• переговори;

• урахування відмінностей між географічною і корпоративною культурами.

Способи подолання культурних бар'єрів:

• Зберігайте неупередженість.

• Уважно ставтесь до звичаїв інших людей.

• Враховуйте багатозначність однакових жестів і виразів у різних країнах.

• Пристосовуйте ваш стиль до особливостей іншої людини.