Сторінка
4
Поширеною є модель місії, розроблена групою фахівців Ешридського центру стратегічного менеджменту під керівництвом Е. Кембела, представлена на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Ешридська модель місії
Зазначені чотири елементи є складовими, або параметрами, місії.
Варто звернути увагу і на те, що корпорації різних країн приділяють неоднакове значення визначенню місії. На думку англійського дослідника Р. Коха, відчуття місії притаманно лише 10% крупних фірм Великобританії, 20 % — США та половині японських корпоративних гігантів [Кох].
Принципово важливо під час самостійного вивчення теми глибоко зрозуміти особливості аналізу зовнішнього (міжнародного) середовища, в якому діють зарубіжні відділення. Цей аналіз здійснюється у такій послідовності:
1) адаптація глобальних стратегічних планових перспектив до умов країни функціонування;
2) загальне вивчення всіх ринків;
3) початкове вивчення макроекономічних процесів;
4) виключення закритих і неважливих ринків, для виходу на які корпорація не має надійних підстав;
5) детальніше вивчення макроекономічних процесів;
6) виявлення обмежень у середовищі: освітніх, правових, поведінкових, соціальних, політичних. Виключення країн, що мають небажані ключові обмеження, або ж встановлення для них низьких пріоритетів;
7) детальний мікроаналіз країн, що залишились (з високими та середніми пріоритетами);
8) створення бази даних щодо всіх ключових обмежень діяльності фірм в обраних країнах шляхом відвідування цих країн провідним персоналом, отримання інформації і порад від кваліфікованих місцевих експертів;
9) конкурентний аналіз;
10) виявлення конкурентних позицій фірми на світових і локальних ринках і створення бази даних по фірмах і галузях;
11) проектування продуктових ліній;
12) виявлення продуктів-лідерів, необхідності адаптації продуктів, моделей попиту;
13) відповідальне планування входів на зарубіжні ринки;
14) функціональна діяльність: деталізація робіт, укомплектування персоналу, взаємозв'язки між країнами, зонування, податкові питання, переговори зі спеціального регулювання, зобов'язання постачальників і т. ін.
15) прогнози і тенденції розвитку по країнах.
Результати такого аналізу можуть набувати форми географічної матриці, один з прикладів якої наведено в табл. 3.3 [Hodgetts, Luthans, 1997, p. 222].
Таблиця 3.3
ЕВОЛЮЦІЙНА МАТРИЦЯ ДЛЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Країни | Економічний потенціал | Сприйняття іноземних інвестицій | Темпи реформ |
Більш обнадійливі | |||
Чехія | В+ | в | |
Угорщина | В | А | А |
Обнадійливі | |||
Польща | С+ | А | А |
Менш обнадійливі | |||
Болгарія | с | В | С- |
Румунія | д+ | С- | F |
Примітка: А — найвищий рівень; В — найнижчий рівень.
Результатом внутрішньокорпоративного аналізу і SWOT-аналізу в цілому мають бути так звані ключові фактори успіху, тобто такі чинники, за допомогою яких фірма може ефективно конкурувати в обраній ринковій ніші.
У процесі самостійного вивчення теми важливо конкретно уявляти варіанти формулювання цілей міжнародних корпорацій, які включають:
1) прибутковість:
• рівень прибутків;
• оборотність активів, інвестицій, капіталу, продажів;
• щорічний приріст прибутку;
• щорічний приріст виплат на акцію;
2) маркетинг:
• загальний обсяг продажів;
• ринкова частка — на світовому, регіональному, національному рівнях;
• приріст обсягу продажу;зростання частки ринку;
• інтеграція національних ринків для підвищення ефективності маркетингу;
3) виробництво:
• співвідношення між обсягами зарубіжного і внутрішнього виробництва;
• масштабність завдяки міжнародній виробничій інтеграції;
• рівень якості та витрати на контроль;
• запровадження ефективних методів виробництва;
4) фінанси:
• фінансування зарубіжних філій за рахунок утримуваного філіями прибутку або місцевих позик;
• оподаткування — мінімізація глобальних податкових платежів;