Сторінка
4
Система багатосторонніх угод COT є надійною гарантією захисту інтересів підприємств-експортерів на ринках держав — членів Організації. В існуванні такої системи правил заінтересовані як уряди розвинутих держав, так і уряди держав, що розвиваються, які проводять політику ринкової орієнтації, відкривають власні ринки.
Україна розпочала процес приєднання до системи ГАТТ/СОТ у 1994 році.
За станом на кінець 2001 року відбулося вісім засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до Світової організації торгівлі (далі — Робоча група), останнє з яких — 13-14 червня 2001 року.
Україна перебуває в стані двосторонніх переговорів з доступу до ринку товарів та послуг, що є однією з основних складових процесу набуття членства у COT, з 24 державами — членами Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до COT.
Підписано двосторонні протоколи з Мексиканськими Сполученими Штатами, Східною Республікою Уругвай та Новою Зеландією. Досягнуто принципових домовленостей з доступу до ринку товарів та послуг ще з низкою держав — членів Робочої групи.
Ключовими етапами завершення Україною процедури вступу до COT є:
укладення протоколів з доступу до ринку товарів та послуг з державами — членами Робочої групи;
взяття Україною зобов'язань щодо трансформації державної підтримки сільського господарства відповідно до норм COT;
гармонізація національного законодавства з нормами та вимогами COT.
Ця Програма визначає шляхи ефективного розв'язання завдання щодо найскорішого набуття Україною членства у COT. Реалізація заходів, передбачених її розділами, дозволить:
завершити двосторонні переговори в рамках Робочої групи з питань доступу до ринку товарів та послуг України і підписати двосторонні протоколи;
забезпечити гармонізацію національного законодавства з нормами та вимогами угод COT, визначення обсягу зобов'язань, які ввійдуть до проекту Протоколу про вступ України до COT;
підготувати та надати державам — членам Робочої групи проект Протоколу про вступ України до COT.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.
2. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999.
3. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.
4. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.
5. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.
6. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.
7. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. — К., 1999.
8. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002.
9. Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбалкина. — М., 1997.
10. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпченко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000.
11. Спиридонов И. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. -М.:ИНФРА-М, 2001.
12. Тэор Т. Р. Мировая экономика: Пособие для подготовки к экзамену. — СПб.: Питер, 2001.
13. Уваров В. Д., Борисов К. Г. Международные туристические организации: Справочник. — М.: Междунар. отношения, 1990.
14. Фомичев В. И. Международная торговля. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2000.
15. Business Guide the Uruguay Round. — Geneva.: ITC/CS, 1995.
16. Goodall B. The Penguin Dictionary of Human Geography. — London: Penguin Group, 1997.
17. Oxford Dictionary for the Business World. — Oxford: Oxford University Press, 1993.
18. Oxford Paperback Encyclopedia. - - Oxford: Oxford University Press, 1998.
19. Stutz Frederic P.; de Souza Antony R. The World Economy. Resources, Location, Trade and Development. — Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall, 1998.