Сторінка
2

Світові ринки. Сільськогосподарська сировина, руди і метали, паливо

Цинк. Геологічні запаси цинкових руд у світі нині оцінюються в 150 млн т. Світові експортери цинкових руд і концентратів — Канада, Швеція, Перу, Мексика, імпортери — ФРН, Франція, Бельгія, Японія.

Ціни цинкових концентратів у пресі не повідомляють, але публікують дані про вартість їх переробки, що дає змогу опосередковано дізнатися про ціни концентратів.

Провідні продуценти і споживачі цинку — країни ЄС, Канада, Японія, США, Південна Корея, Мексика, Бразилія. Показовими цінами вважаються котирування Лондонської біржі металів.

Олово. Основні видобувачі олов'яних руд — Бразилія, Болівія, Індонезія, Малайзія, Таїланд. Провідними постачальниками олов'яних концентратів на світовий ринок є Австралія, Перу, Болівія, Канада. Головні країни-продуценти олова — Малайзія, Індонезія, Бразилія, Болівія, Таїланд, основні споживачі — країни ЄС, США, Японія.

Показовими цінами вважаються котирування Лондонської біржі металів і ринку Малайзії. У світі експортується 90 % обсягу виробленого олова.

Нікель. Геологічні запаси нікелевих руд у світі становлять 50 млн т. Найбільші видобувачі нікелевої руди — Канада, Австралія та острів Нова Каледонія в Океанії. Первинну нікелеву продукцію (рафінований нікель, феронікель, оксид нікелю) переважно випускають компанії Канади, Японії, Норвегії. Основні споживачі нікелю — Японія, США, ФРН, Бразилія, Південна Корея, Тайвань.

Ціни на нікель зазнають ринкових коливань. Показовими є ціни Лондонської біржі металів. У 1996 р. середньорічна ціна 1 т нікелю становила 7700 дол.

Кадмій. Цей метал є передусім побічним продуктом виробництва цинку, свинцю і міді. Його також виготовляють з лому. Наприкінці

XX ст. у світі щороку вироблялося 18-20 тис. т кадмію. Метал використовується переважно для виробництва нікель-кадмієвих акумуляторних батарей. Основним споживачем кадмію була Японія.

Золото. За останні 6 тисяч років у світі було видобуто 125 тис. т золота. Нині найбільший золотовидобувач — Південно-Африканська Республіка. Вона має чотири десятки золотовидобувних шахт і рудників, на яких працюють півмільйона чоловік. Частка ПАР у загальносвітовому обсязі золота, видобутого у 1970 p., становила 79 % (або 1 тис. т). Нині цей показник значно менший (трохи більше 20 %).

У колишньому СРСР найбільше золота було видобуто у 1988 р. — 304 т.

Демонетизація золота, що відбулася у 70-х роках XX ст., істотно змінила його світовий ринок. Це означає, що виробництво, реалізація і споживання золота нині концентруються у приватних руках. Офіційна ціна золота була скасована. Угоди щодо цього металу нині використовують лише ринкові ціни.

Основні джерела золота нині такі:

• новий видобуток;

• золотий лом;

• державні резерви;

• нагромадження приватних осіб (фізичних і юридичних).

У січні 1980 р. ціна однієї унції золота досягла максимуму -850 дол., а у лютому 1985 р. знизилася до мінімальної позначки 284 дол. Цінам на золото властиві коливання.

Провідні золотовидобувачі — США, Канада, Австралія. Основні споживачі золота:

• виготовлювачі ювелірних виробів, монет, медалей, товарів промислово-по бутового призначення;

• приватні особи, які нагромаджують золото як скарб (тезавратори);

• державні органи (для поповнення офіційних ресурсів). Наприкінці XX ст. склалася така структура використання золота:

• 33,8 тис. т — золоті резерви країн-членів МВФ і міжнародних організацій;

• 25,4 тис. т — нагромадження приватних осіб;

• 34 тис. т — промислово-побутове використання.

Попит на золото з боку промислових споживачів найбільший. Левову частку цього металу використовує ювелірна промисловість (за станом на 1991 р. —понад 2100 т). У 1991 р. промислово-побутове використання золота у світі становило лише 267 т.

Біржова торгівля золотом стосується не фізичного металу, а юридичних зобов'язань щодо його постачання. Однак вона істотно впливає на кон'юнктуру торгівлі золотом як фізичним металом. На кон'юнктуру також більше впливає попит, ніж пропозиція.

Іридій. До середини 90-х років понад 90 % іридію використовувалося в електрохімічній промисловості, передусім для покриття електродів, а також як каталізатор.

Ціни на іридій зазнають значних коливань, про що свідчать такі дані. Протягом 1991-1992 pp. ціна унції іридію становила приблизно 300 дол., у 1995-1996 pp. — 60 дол., у 1997 p. — 120-130 дол.

Паливо

Основні товари ринку палива — нафта, нафтопродукти, природний газ і вугілля. На початку 1990-х років частка економічно розвинених країн у світовому експорті палива становила близько 71 %, країн, що розвиваються, — 22 %.

Нафта. За станом на середину 1990-х років видобувні запаси нафти у світі становили 137 млрд т. Дві третини світових розвіданих запасів нафти зосереджені у регіоні Перської затоки. За умови збереження тодішніх темпів видобування, нафти має вистачити лише на чотири десятки років. Понад три четвертих запасів нафти зосереджено у країнах-членах ОПЕК. Частка цих країн у світовій торгівлі нафтою становить близько 65 %.

Частка США у світовому видобуванні нафти наприкінці XX ст. становила 12 %, а в її споживанні — 25 %. Японія є найбільшим серед індустріально розвинених країн імпортером нафти.

Щороку у світі видобувають понад 3 млрд т нафти. Сира нафта є найважливішим товаром міжнародної торгівлі.

Природний газ. Світові запаси природного газу у середині 1990-х років становили 148 трлн м . За тодішніх темпів видобування газу могло б вистачити на сімдесят років. У перерахунку на умовне паливо обсяг видобування природного газу у ті роки становив 60 % світового видобутку нафти.

Основні родовища газу розміщено в країнах СНД і на Близькому Сході (разом — близько 70 %). Щороку у світі видобувається понад 2 трлн м газу.