Сторінка
7
Враховуючи те, що:
- територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (частина перша статті 143 Конституції України);
- органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п'ята статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні");
- орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами (частина друга статті 78 Господарського кодексу України);
- управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина перша статті 24 Господарського кодексу України);
- господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина третя статті 8 Господарського кодексу України),
наймані працівники комунальних підприємств можуть висувати вимоги до відповідних
органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 05.05.2004 року № 70):
«2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні
2.1. з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, виконання колективного договору або окремих його положень, невиконання вимог законодавства про працю:
2.1.2. на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до власності територіальних громад сіл, селищ, міст, спільної власності територіальних громад:
- наймані працівники підприємства, установи, організації та представник власника (директор, керівник установи, організації);
- наймані працівники підприємства, установи, організації та уповноважений власником орган (орган місцевого самоврядування), якщо вирішення вимог найманих працівників відноситься до його повноважень;
- окремі категорії найманих працівників підприємства, установи, організації та представник власника (директор, керівник установи, організації);
- окремі категорії найманих працівників підприємства, установи, організації та уповноважений власником орган (орган місцевого самоврядування), якщо вирішення вимог найманих працівників відноситься до його повноважень;
- наймані працівники структурних підрозділів підприємства,
установи, організації та представник власника (директор, керівник
установи, організації);
- наймані працівники підприємства, установи, організації та уповноважений власником орган (орган місцевого самоврядування), якщо вирішення вимог найманих працівників відноситься до його повноважень;
3. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні
3.1. з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни регіональної угоди, виконання регіональної угоди або її окремих положень, невиконання вимог законодавства про працю:
3.1.1. на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до державної власності або власності територіальних громад - наймані працівники підприємств, установ, організацій декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
3.2. з питань укладення чи зміни регіональної угоди, виконання регіональної угоди або її окремих положень:
3.2.1. на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до державної власності або власності територіальних громад - профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені найманими працівниками підприємств, установ, організацій декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці органи та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які підписали регіональну угоду;
4. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) на територіально-галузевому рівні
4.1. з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни територіально-галузевої угоди, виконання територіально-галузевої угоди або її окремих положень, невиконання вимог законодавства про працю:
4.1.1. на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до державної власності або власності територіальних громад - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) однієї адміністративно-територіальної одиниці та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
4.2. з питань укладення чи зміни територіально-галузевої угоди, виконання територіально-галузевої угоди або її окремих положень:
Інші реферати на тему «Самоврядування»:
Інституціональні передумови переходу від асиметричних до симетричних політичних сітей
Інформаційна взаємодія суб'єктів місцевого та регіонального розвитку: методологічний аспект
Основні недоліки чинної Конституції України в частині територіальної організації влади (далі – ТОВ) та місцевого самоврядування, концептуальні засади їх усунення на основі конституційних змін
Політико-правові проблеми розмежування повноважень в українській системі органів місцевої влади
Роль зовнішнього консалтингу у розвитку інноваційної діяльності органів місцевого самоврядування в умовах глобалізації та впровадження муніципального менеджменту