Сторінка
2

Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України

Стримування інфляційних процесів в Україні здійснюється з допомогою адекватної політики НБУ. Головною метою грошово-кредитної політики у 2008 році визначено утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого соціально-економічного розвитку країни. Проте ще повністю не вичерпаний ефект лагу підвищувального тиску на інфляцію монетарної експансії II-III кварталу 2007 року. Внаслідок зниження темпів зростання ВВП — за перші 5 місяців 2007 року кумулятивне значення приросту ВВП знизилося з 9,3% у січні до 7,9% у січні-травні. За таких умов у II кварталі, коли інфляційні ризики ще не встигли себе проявити повною мірою, Національний банк вдався до проведення більш стимулюючої грошово-кредитної політики, знизивши облікову ставку до 8% та тимчасово припинивши проведення мобілізаційних операцій. Визначивши тактику своїх дій після посилення інфляційного прискорення в літні місяці 2007-го, Національний банк обережно підходив до застосування рестрикційних заходів, адже вони не вплинули б на головне джерело інфляційного тиску з боку попиту — соціальні виплати. Також ускладнився б доступ до кредитних ресурсів з боку підприємств реального сектору економіки, що могло б привести до ще більшого дисбалансу між попитом і пропозицією на товарних ринках [7, с. 4]. У серпні-грудні 2007 року обсяг мобілізаційних операцій становив 62,9 млрд. грн.; а в цілому за 2007 рік — 109,8 млрд. грн. З 1 січня 2008 р. розмір облікової ставки було збільшено з 8% до 10% річних [7, с. 4,6].

Оскільки зменшення інфляції витрат можливе лише шляхом підвищення продуктивності праці в економіці України, що потребує збільшення інноваційних інвестиційних витрат, то принаймні у короткостроковому періоді використання рестрикційної монетарної політики задля зменшення інфляційного тиску може спричинити затухання інвестиційної діяльності. Тому у короткостроковому періоді доцільне незначне підвищення облікової ставки Національного банку з метою стримування інфляції. Урядові доцільно зосередитись на стримуванні зростання цін і тарифів в монополістичному секторі економіки, а у довгостроковій перспективі на стимулюванні впровадження енергозберігаючих технологій, зменшенні залежності від кон’юнктури світового енергоринку, розвитку фінансових інструментів і фондового ринку з метою активізації інвестиційної діяльності та модернізації економіки.

Утримання інфляції в прийнятних межах виключно монетарними методами в поточних економічних умовах України неможливе і наслідком цього можуть бути втрати в економічному зростанні без отримання відчутного ефекту щодо зниження цін. З огляду на це Національний банк України готовий максимально узгоджувати свої дії з Урядом, зокрема, у частині координації грошово-кредитної та фіскальної політики, розвитку фінансових ринків, нівелювання зовнішніх чинників на фінансову стабільність у державі тощо [7, c. 10].

Дані статистики свідчать, що протягом останніх чотирьох років намітилася тенденція до зменшення показника відношення державного зменшення показника відношення державного боргу до ВВП. У 2007 році цей показник дорівнював 10,0%. Хоча починаючи з 2003 року спостерігався дефіцит Зведеного бюджету України, який за вказані роки зменшувався у відсотках до обсягу видатків (3,4% у 2007 році). Спостерігалась загальна тенденція зменшення дефіциту Зведеного бюджету у відсотках до ВВП (1,09% у 2007 році), що свідчить про здійснення у ці роки стимулювальної фіскальної політики спрямованої на забезпечення стабільних темпів економічного зростання шляхом орієнтації на зростання державних витрат, тобто на створення бюджетного дефіциту. Однак, кількість податкових платежів у нас одна з найбільших у світі — 99 (у 2007 році). Більше лише в Узбекистані та Білорусі. Загальна ставка податку — 57,3%. Тому реформування податкової системи України повинно здійснюватись із врахуванням передусім необхідності скорочення сукупного податкового навантаження при одночасному рівномірному його розподілі серед платників та необхідності розширення бази оподаткування. Мета такої політики — покращення інвестиційного клімату.

За умов необхідності усунення інфляції попиту доцільно здійснити заходи спрямовані на скорочення державних видатків та формування бюджетного надлишку.

На сьогоднішній день уряд спільно з Національним банком націлений на проведення комплексу заходів монетарного і фіскального характеру для запобігання надлишкового зростання попиту. Передбачається також уникнення надмірного розширення грошової пропозиції, підтримання стабільності гривні та недопущення додаткового тиску на попит з боку бюджетних витрат. Зокрема це досягатиметься за рахунок утримання дефіциту бюджету на рівні 1,2 - 1,5% до ВВП, недопущення перевищення запланованого рівня бюджетних видатків (а саме 26,1% до ВВП) і спрямування понадпланових надходжень лише на зменшення дефіциту бюджету [6, с.10].

Таким чином проблеми підвищення ефективності координації фіскальної та монетарної політики повинні зайняти належне місце у процесі розроблення та реалізації економічної політики в Україні. В умовах сьогодення система координації фіскальної і монетарної політики повинна бути спрямована на забезпечення стимулювання сталого економічного зростання у комплексі із заходами антиінфляційного спрямування.

Література:

1. Послання Президента україни Віктора Ющенка до Верховної ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. 2008 рік//Урядовий кур’єр, 16 травня 2008 року, №88, с. 4-5.

2. Бюлетень Національного банку України, лютий 2008.

3. Валерій Литвицький. Інфляція у квітні//Урядовий кур’єр, 14 травня 2008 року, №86, с. 5.

4. Економіка України за січень-березень 2008 року//Урядовий кур’єр, 24 квітня 2008 року, №77, с. 1,7.

5. www.bank.gov.ua.- Національний банк України.

6. Прес-служба Мінекономіки. Цінова стабільність буде досягнута протягом двох-трьох місяців//Урядовий кур’єр, 15 квітня 2008 року, № 70, с. 10.

7. Монетарний огляд за 2007 рік, с.4 — www.bank.gov.ua — Національний банк України. Департамент монетарної політики.