Сторінка
5
В Лісостепу досить поширені сірі лісові фунти (7%). В Поліссі переважають дерново-підзолисті, болотні і торфові ґрунти, які потребують вапнування та інших меліоративних робіт. На всій території України (а найбільше на півдні) є невеликі площі солончаків, що потребують глибокого промивання і внесення добрив.
Враховуючи надмірну розораність території України і надто обмежене збільшення сільськогосподарських угідь, потрібне бережливе ставлення й раціональне використання земельного фонду. В той же час земельні ресурси України нерідко потребують захисту від нераціонального їх використання.
Велика розораність земель, особливо в Степу і Лісостепу, призводить до розвитку сильних ерозійних процесів. Щорічно з кожного гектара землі зноситься близько 12—17 т родючого ґрунту. Ерозія змиває в основному верхній — найбільш родючий шар ґрунту, зменшуючи вміст у ньому гумусу, що погіршує родючість ґрунтів. Слід зауважити, що і меліоративні заходи, якщо вони економічно не обґрунтовані і не враховують місцевих умов, призводять до негативних наслідків. Так, у Поліссі внаслідок непродуманої меліорації знижується рівень ґрунтових вод, що викликає пересушення торфово-болотних ґрунтів, вітрову ерозію, а це призводить не лише до зниження родючості ґрунтів, а навіть до непридатності деяких з них до використання. Негативні наслідки меліорації в степовій зоні, в районах зрошувального землеробства призводять до підвищення ґрунтових вод, підтоплення, засолення земель.
Земельним ресурсам завдають великої шкоди, знижують їх продуктивність і надмірне застосування хімічних засобів захисту рослин, і використання на полях недосконалої техніки, і забруднення ґрунтів різними шкідливими викидами численних підприємств тощо. Внаслідок Чорнобильської трагедії із сільськогосподарського обігу вилучено майже 100 тис. га земель. Вилучаються значні площі земельних угідь для несільськогосподарського використання. Так, для різних видів будівництва щорічно відводиться 12—14 тис. га сільськогосподарських земель. Все це вимагає економного і науково обґрунтованого використання земельних ресурсів як одного з важливих напрямів раціонального природокористування.
4.РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ РОСЛИННИЦТВА
Важливою галуззю сільського господарства є рослинництво, рівень розвитку якого впливає і на тваринництво. Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. У табл. З наведено основні показники щодо посівних площ України за всіма категоріями господарств.
Таблиця З
ПОСІВНІ ПЛОЩІ УКРАЇНИ (всі категорії господарства, тис. га)
Показники |
2002 |
2002 |
2003 |
Вся посівна площа |
30963 |
30061 |
30304 |
з неї: зернові культури |
14152 |
13248 |
15051 |
у тому числі пшениця |
5324 |
5985 |
6486 |
Технічні культури |
3748 |
3652 |
3348 |
у тому числі цукрові буряки (фабричні) |
1475 |
1359 |
1104 |
соняшник |
2020 |
2107 |
2065 |
Картопля і овочебаштанні |
2165 |
2135 |
2185 |
у тому числі картопля |
1532 |
1547 |
1579 |
Кормові культури |
10898 |
11026 |
9720 |
Посівна площа України в 2002 р. становила 30,3 млн. га. Провідну роль у структурі посівних площ відіграють зернові культури (49,6% всіх посівів). . У табл. 4 наведено структуру посівних площ України за всіма категоріями господарств Серед зернових найбільші площі займають посіви озимої пшениці і ярого ячменю
Таблиця 4
СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ УКРАЇНИ у 2001- 2003 рр.,%
Показники |
2001 |
2002 |
2003 |
Вся посівна площа |
100 |
100 |
100 |
Зернові культури |
45,7 |
44,1 |
49,6 |
Технічні культури |
12,1 |
12,1 |
11,0 |
Картопля і овоче-баштанні |
6,9 |
7Д |
7,2 |
Кормові культури |
35,3 |
36,7 |
32,2 |
Друге місце в посівах належить кормовим культурам — 9— 11 млн. га, що становить 32'—36,6% від усієї посівної площі.
Третє місце в посівах займають картопля і овочебаштанні культури — 2,1 млн. га, що становить 7% посівної площі України.
Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільськогосподарського виробництва. Як кажуть, хліб — усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
Інші реферати на тему «Розміщення продуктивних сил»:
Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення
Кіровоградська область – економічний потенціал району
Дніпропетровська область – економічний потенціал регіону
Територіальний поділ праці — об'єктивний процес розвитку продуктивних сил
Розміщення продуктивних сил Індії