Сторінка
4

Населення

Висновок

Кількість населення Землі постійно зростає, і темпи його зростання прискорю­ються, що дало підставу назвати цей процес «демографічним вибухом» і розгля­дати як одну з глобальних проблем людства. Зростання населення відбувається пе­реважно за рахунок країн, що розвиваються.

У світі налічується близько 3 тис. народів, що розмовляють 6 тис. мов і діалектів.

Особливості природного середовища, історія його освоєння та соціально-еко­номічні умови розвитку визначили нерівномірність у розміщенні населення Землі. Найгустіше заселені території давнього зрошуваного землеробства, оазиси аридної зони, старопромислові райони і узбережжя морів та океанів.

Населення світу поділяється на міське і сільське. Сільське населення поки що пере­важає за кількістю, але ця перевага незначна й сучасна тенденція прямує до зростан­ня частки міського населення передусім за рахунок внутрішніх міграцій з сільської місцевості у міста.

Процес зростання і підвищення частки міського населення, ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його в міське за характером праці, способу життя, культури називається урбанізацією. Територіальним виразом урбанізації є агломерування розселення. В результаті всі великі міста, особливо міста з кількістю на­селення понад 1 млн чоловік, є агломераціями або системами тісно зв'язаних посе­лень. Вищою формою агломерування є мегалополіси або суцільні урбанізовані зо­ни. В сільській місцевості відповідно до систем природокористування переважають дисперсні форми розселення.

Рівень урбанізації пов'язаний з рівнем соціально-економічного розвитку країни. В свою чергу рівень соціально-економічного розвитку визначає рівень та структуру зайнятості, рівень безробіття та певною мірою рівень життя населення.

Статевий склад (структура) населення світу віддзеркалює співвідношення чо­ловіків і жінок. Віковий склад населення залежить від показників народжуваності, смертності та природного приросту населення.

Статево-вікова структура населення дає змогу прогнозувати кількість населення і, відповідно, трудові ресурси. Економічно активне населення в світі становить 3/4 трудових ресурсів.

Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень роз­витку окремих галузей, функціональну структуру поселень.

Використана література:

1. Світова економіка. – К., 2003.

2. Соціальна та економічна географія світу. – К., 2002.

3. Словник-довідник з економічної географії. – К., 2002.

4. Розміщення продуктивних сил. Підручник. – К., 2003.