Сторінка
4

Передумови, проблеми та перспективи розвитку будівельного комплексу України

Виробництво віконного скла. В Україні функціонують 6 заводів ли­стового і технічного скла. Найбільші з них - Лисичанський «Пролетар», Костянтинівський склоробний та завод «Автоскло» і Запорізький скло­робний. Скло виробляється також на склозаводах Луганської і Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла міркового вікон­ного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного склоподібного мармуру.

Центрами фарфорової промисловості є: Коростень, Баранівка, Го­родниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська область), Дружківка (Донецька область), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська область), Синельникове (Дніпропетровська область) і Тернопіль.

Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України, крім Донбасу і Придніпров'я (на Донецьку, Луган­ську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі). Високий рівень розвитку промисловості будівельних матеріалів також у Харківській (7%), Одеській і Львівській (по 5%), Хмельницькій (4,5%) областях та АР Крим (4,5%).

У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази про­мисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріа­лів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплек­сне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівни­цтва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забез­печення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.

Використана література

1. Заставний Ф.Д. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994. – 606 с.

2. Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. – К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2001. – 216 с.

3. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов В.Ф. та ін. Розміщення продуктивних сил: Навч. посіб. – К., 1096.

4. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. –К.: Знання, 1998. – 415 с.

5. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища шк., 1997. – 350 с.

6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб’як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища шк., 1999. – 375 с.

7. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К., Юридична книга, 2001. – 552 с.

8. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.