Сторінка
4
Прощання
До побачення |
Дозвольте відкланятися |
Навсе добре |
(у мові осіб старшого покоління) |
Усього найкращого |
Дозвольте (дозволите) попрощатися |
Будьте здорові | |
До зустрічі |
Дозволите проститися |
До швидкої зустрічі |
Дозволите вас покинути |
Прощайте |
Звертання
Дорогі друзі! |
Шановні колеги! |
Друзі мої! |
Високошановний голово! |
Дорогі гості! |
Добродії! Пані Иванова! |
Леоніде Володимировичу! |
Пані та добродії! |
Вельмишановний | |
Леоніде Володимировичу! |
Вибачення
Прости (-іть) |
Простіть, будь ласка, я . |
Вибачите мені |
Приношу вам свої вибачення |
Прошу прощення |
Мені треба принести вам свої вибачення |
Заради бога, простіть |
Дозвольте перепросити |
Прости, я не хотів |
Прохання
Будь ласка |
Будьте люб'язні |
Будьте ласкаві |
Не відмовте в люб'язності |
Дозволите . |
Зробіть послугу |
Можна . |
Чи не будете ви люб'язні |
Прошу вас |
Не вважайте за працю |
У мене до вас прохання |
Не заперечуєте, якщо я . |
Дозвольте, будь ласка |
Не погодилися б ви . |
У мене до вас велике прохання: ви не могли б . |
Подяка
Спасибі. Спасибі вам! |
Дуже (украй, надзвичайно) вдячний |
Велике спасибі |
Дуже зворушений вашою увагою |
Велике вам спасибі |
Дозвольте подякувати вам |
Я вам нескінченно вдячний |
Я вам дуже зобов'язаний |
Відповіді на подяку
Будь ласка. На здоров'я. За що мене дякувати. |
Не варто подяки. |
Ви дуже люб'язні. | |
Ви такі уважні |
Поздоровлення
Поздоровляю вас . |
Дозвольте вас поздоровити |
Зі святом |
Прийміть мої поздоровлення |
Зі святом вас |
Дозволите вас поздоровити |
Ситуації мовного етикету незамкнені , відкриті, серед них виділяють також: залучення уваги, побажання, схвалення, відмову , співчуття, запрошення, пораду , комплімент та інші.
У зону мовного етикету входять правила вибору ти - чи Ви - форм спілкування. Звичайно ти - родинне, дружнє, інтимне, довірче, фамільярне; Ви - увічливе, поважне, офіційне.
Антиетикетне мовне поводження полягає у тому, щоб висловити зневагу до співрозмовника, принизити його соціальний статус, часто за допомогою грубих, лайливих слів. Але це не розв’язує конфлікту, а тольки негативно характеризує мовця.
Література:
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Наука, 1991. — 299с.
2. Атватер Й. Я Вас слушаю . Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1984. — 112 с.
3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. — М.: Политиздат, 1986. — 334 с.
4. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управлення. — Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с.
5. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. — К., 1996. — 247 с.
6. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. — М.: Мысль, 1978. — 216с.
7. Бурлачук Л. Ф., Келесі М.Про критерії розвитку особистості // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 2. — К., 1996. — С. 90—93.