Сторінка
1
ПЛАН
1. Вступ
2. Проект Закону „Про місцеві податки і збори”
3. Особливості стягнення
4.Види місцевих податків і зборів
5. Положення про податок на рекламу
6. Особливості стягнення у різних містах України
7. Використана література
ВСТУП
Податок з реклами (Advertising Tax) – місцевий непрямий податок, що стягується з вартості послуг за встановлення та розміщення оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" від 3 липня 1996 р. реклама - це спеціальна інформація щодо осіб або продукції, яка поширюється у будь-якій формі або будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку.
ПРОЕКТ ЗАКОНУ «ПРО МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ»
Нині підготовлено проект Закону «Про місцеві податки і збори», що передбачає внесення певних змін до їх складу і методики визначення. Загальну їх кількість зменшено до 14. Проте в проекті названого закону передбачено запровадження нових зборів:
• за надання в користування земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах;
• за право розміщення офісів суб'єктів підприємницької діяльності у центральній частині населеного пункту та в будівлях, які мають історико-архітектурну цінність;
• за здійснення міжнародного туризму.
ОСОБЛИВОСТІ СТЯГНЕННЯ
1. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.
2. Місцеві податки і збори суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, встановленого статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування" і статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та в межах установлених Декретом граничних розмірів ставок, крім збору на проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.
В межах своєї компетенції, органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.
Платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори, відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про впровадження платежу і тільки після набрання чинності цього рішення.
Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Надміру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.
Іноземні юридичні особи та громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.
Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.
ВИДИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ
Місцеві податки та збори визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки й збори" від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями, який також встановлює граничні розміри та порядок обчислення місцевих податків та зборів.
До місцевих податків і зборів належать:
1. Збір за паркування автомобілів;
2. Ринковий збір;
3. Збір за видачу ордера на квартиру;
4. Збір з власників собак;
5. Курортний збір;
6. Збір за участь у бігах на іподромі;
7. Збір за виграш на бігах;
8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
9. Податок з реклами;
10. Збір за право використання місцевої символіки;
11. Збір за право проведення кіно- і телезйомок;
12. Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
13. Комунальний податок;
14. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;
15. Податок з продажу імпортних товарів.
ПОЛОЖЕННЯ ПРОПОДАТОК НА РЕКЛАМУ
1. Загальні положення
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу, на вулицях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
2. Об'єкт податку з реклами